Алі Ята

Алі Ята
араб. علي يعته Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився25 серпня 1920(1920-08-25)[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Танжер, Марокко[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 серпня 1997(1997-08-13)[1] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Касабланка, Casablanca Prefectured, Марокко Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Марокко Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моварабська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusAl Bayaned Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяMoroccan Communist Partyd (1968), Party of Liberation and Socialismd (1974) і Party of Progress and Socialismd (1997) Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиFahd Yatad[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Дружби народів

Алі Ята (араб. علي يعته); 25 серпня 1920(19200825), Танжер — 1997, Касабланка) — марокканський політик, діяч національно-визвольного, робітничого і комуністичного руху.

Біографія

[ред. | ред. код]

Випускник філологічного факультету алжирського університету. Працював викладачем арабської мови та журналістом.

Алі Ята - один із засновників Марокканської Комуністичної партії (МКП) у листопаді 1943 року, що діяла нелегально до 1959 року.

З 1945 — секретар ЦК, з 1946 — член Політбюро ЦК, в 1946-1966 — перший секретар ЦК МКП, в 1966-1968 — генеральний секретар ЦК МКП. У квітні 1946 з трибуни 1-го з'їзду МКП звернувся до народу Марокко із закликом об'єднатися в боротьбі за незалежність країни, за демократичні свободи і поліпшення становища трудящих. Закликав до створення єдиного національного фронту Марокко.

Брав участь у підготовці збройної боротьби проти французької колоніальної влади в 1953-1956 рр., в 1953 - у створенні воєнізованої бойової організації «Чорний півмісяць».

У вересні 1959 Марокканський уряд наклав тимчасову заборону на діяльність МКП і порушив проти неї судовий процес, що закінчився в лютому 1960 остаточною забороною партії Верховним судом Рабата.

У жовтні 1963 року заарештований владою Марокко разом з низкою вищих керівників МКП (Абдель Саліма Буркія, Абдалла Лайаші та ін.), які в результаті міжнародного тиску і вимог всередині країни в січні 1964 року звільнені під заставу.

Потім в 1968 році створив Партію визволення і соціалізму (ПОС) і в серпні 1974 року Партію прогресу і соціалізму (ППС, 1974).

У 1960-1964 роках — директор газети «Аль — Мукафіх», в 1965-1969 роках — газети «Аль-Кіфах аль — Ватані», з кінця 1972 року — газети «Аль-Баян».

У 1968-1974 роках — генеральний секретар ПОС, з серпня 1974 року — генеральний секретар ППС.

Обраний депутатом парламенту на виборах 1977 року, заявивши про початок демократичного прогресу в країні. У 1983 зажадав скасування результатів місцевих виборів, стверджуючи про численні факти шахрайства. У 1984 році знову брав участь у парламентських виборах. Підтримував претензії Марокко на територію Сахари у 1960-х і Західної Сахари у 1970-х і 1980-х роках.

Неодноразово піддавався репресіям.

Автор робіт з питань національно-визвольного руху.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.aljazeera.net/encyclopedia/icons/2015/7/25/%D8%B9%D9%84%D9%8A-%D9%8A%D8%B9%D8%AA%D8%A9
  2. ↑ а б Ята Али // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ https://books.openedition.org/cjb/2042?lang=en