Амбал

Амбал
Посада	князь

Амбал — князь остяків (хантів) й татар, що мешкали в XVI—XVII сторіччях у сточищі річки Силва. У писарських книгах Михайла Кайсарова 1623—1624 років ця територія поділялась на два улусу: Карьєвський улус й Рожин улус. Резиденція князя Амбали, за Олександром Дмитрієвим розташовувалася в Рожині^[1].

Амбал згадується у життєписі святого Трифона В'ятського, як ий у 1570 році оселився на березі Нижньої Мулянки й проповідув християнство серед остяків й вогулів (мансі). Коли Трифон зрубав величезну ялину, якій югра молилася й приносила жертви, Амбал сказав йому: «Дивлюсь я, старче, як ти це спромігся зробити. Батьки наші й ми шанували це дерево за бога; ніхто навіть не наважувався подумати про те, щоб знищити його. Навіть люди вашої віри та ті не сміли його торкатися. Чи ти сильніше наших богів?». На це святий відповів йому: «Бог, Якого я проповідував вам, Той допоміг мені у цій дивовижній для вас справі, допоміг задля вашого порятунку». Згодом, згідно «житія», під враженням від скоєних святим див, остяки почали навертатися у християнство. Серед новонавернених була й дочка князя Амбали^[2].

Джерела

1. Материалы из книги Д. Б. Рамазановой «К истории формирования говора пермских татар». Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 25 червня 2019.
2. Житие преподобного Трифона Вятского. Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 25 червня 2019.