Анджей Опалінський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Опалінський.

Анджей Опалінський
Andrzej Opaliński
Народився	25 листопада 1540(15401125)
Помер	8 березня 1593 Познань
Поховання	Радлін
Громадянство	Річ Посполита
Національність	поляк
Діяльність	урядник, політичний діяч
Суспільний стан	шляхтич
Посада	маршалок великий коронний
Термін	1574—1593 роки
Попередник	Ян Фірлей
Наступник	Станіслав Пшиємський
Конфесія	католицтво
Рід	Опалінські
Батько	Мацей Опалінський
Мати	Ядвіна Любранська
У шлюбі з	Катерина Косцелецька
Діти	3 сина і 5 доньок
Герб

Анджей Опалінський (пол. Andrzej Opaliński; 25 листопада 1540 — 8 березня 1593) — політичний діяч, урядник Королівства Польського в Речі Посполитій.

Життєпис

Походив з польського шляхетського роду Опалінських гербу Лодзя. Онук генерального старости великопольського Петра Опалінського. Син Мацея Опалінського і Ядвіги Любранської. Народився 1540 року, а вже 1541 року помирає його батька. Виховувався під опікою матері.

У 1556 році отримав староство сремське. 1558 року оженився з представницею впливового шляхетського роду Косцелецьких. 1560 року призначено каштеляном пржемецьким. 1563 року надано староства копаницьке і ксинське, а 1565 року — сьремське. У 1569 році стає каштеляном Сьрему. Того ж року підтримав Люблінську унію.

1571 року відвідав Львів. У 1572 році він отримав посаду маршалка надвірного коронного. Під час безкоролів'я підтримував кандидатуру французького принца Генріха Анжуйського і підтвердив його обрання на елекційному сеймі в 1573 році.

На коронаційному сеймі 1574 року його було призначено маршалком великим коронним. Був одним з керівників австрійської партії після втечі польського короля Генріха I до Франції. Отримав від Габсбургів 6 тисяч злотих і найняв понад 2 тисяч німецьких піхотинців. На елекційному сеймі він голосував за кандидатуру німецького імператора Священної Римської імперії Максиміліана II Габсбурга і вирушив з посольством до нього, запрошуючи вступити на трон Речі Посполитої.

Після перемоги прихильників Стефана Баторія у 1576 році приніс йому в Раві Мазовецькій присягу на вірність і привітав його в Кракові. Брав участь в придушенні королем Стефаном Баторієм повстання в Гданську.

У 1578 році призначено на посаду генерального старости Великопольського, де вступив у конфлікт з родом Гурко, відстоюючи політику короля Речі Посполитої і канцлера Яна Замойського у Великій Польщі.

Після смерті короля Стефана Баторія у 1586 році продовжував підтримувати Яна Замойського. У 1587 році на конвокаційному сеймі вступив в гострий конфлікт з Гурко. На елекційному сеймі підтримав кандидатуру одного з Сілезьких П'ястів або шведського королевича Сигізмунда. 1587 року підтримав обрання на польський королівський престол Сигізмунда III Вази. Того ж року отримав староство лежайське.

Невдовзі став відкритим ворогом Яна Замойського і різко критикував канцлера на конвокаційному сеймі. У Мальборку привітав нового короля Речі Посполитої й почав будити в ньому недовіру до великого канцлера коронного Яна Замойського. У 1589 році як один з комісарів брав участь у підписанні Битомсько-Бендзинського договору між Річчю Посполитою та Австрією. У тому ж році на з'їзді сенаторів в Пйотркув захищав короля від атак з боку Яна Замойського. Зіграв важливу роль в тому, що депутати відхилили на пацифікаційному сеймі проєкт виборчої реформи Яна Замойського, здобувши цим важливе становище при королівському дворі.

У 1592 році за сприяння Анджея Опалінського велікопольські шляхтичі виступали проти детронізації, на інквізиційному сеймі того ж року зміцнив позиції короля Сигізмунда III Вази. за це отримав староство колське. Анджей Опалінський помер 1593 року в Познанському замку, був похований в Радліні.

Маєтності

У Великопольщі володів королівськими маєтками: Ксиня, Накло, Срем, Гнєзно, Копаниця, Коло, Рогозьно, а в Малопольщі йому належали Лежайськ, Рогатин і Краснистав.

Родина

Дружина — Катерина, донька Яна Януша Косцелецького, генерального старости великопольського і воєводи серадзького.

Діти:

• Софія Ядвіга (1563 — після 1601), дружина Яна Лещинського, старости радзієвського
• Петро (1566—1600), староста накловський, гнезненський, рогатинський
• Гертруда (1569—1602), дружина: 1) Станіслава Ридзинського; 2) Марціна Остророга, каштеляна каменського
• Ядвіга (1571 — після 1621)
• Анджей (1575—1623), секретар великий коронний, єпископ познанський
• Лукаш (1581—1654), маршалок великий коронний, воєвода равський

Джерела

• Antoni Gąsiorowski, Jerzy Topolski [red.]: Wielkopolski Słownik Biograficzny. Warszawa-Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981, s. 528—529. ISBN 83-01-02722-3.