Андріанов Василь Іванович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Василь Андріанов.
Василь Іванович Андріанов
рос. Василий Иванович Андрианов
Народження13 серпня 1920(1920-08-13)[1][2]
Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська СФРР
Смерть7 травня 1999(1999-05-07) (78 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
ОсвітаВійськово-повітряна академія (1950) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил СРСР (1961)
Роки служби1940–1981
ПартіяВКП(б)
Звання Генерал-майор авіації
Формування292-а штурмова авіаційна дивізія
9-а гвардійська штурмова авіаційна дивізія
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Олександра НевськогоОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної Зірки
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеняОрден Слави III ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Хрест Хоробрих (Польща)
Хрест Хоробрих (Польща)

Андріа́нов Васи́ль Іва́нович (нар. 13 серпня 1920 — пом. 7 травня 1999) — радянський військовий льотчик-штурмовик, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації (1971).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 13 серпня 1920 року в селі Іванісово (тепер Бежецький район Тверської області) в селянській родині. Росіянин. Член ВКП(б) з 1944 року.

Закінчив середню школу. У 1939 році закінчив Смоленський кооперативний технікум.

До РСЧА призваний у 1940 році. У 1943 році закінчив Пермську військову авіаційну школу пілотів.

На фронтах Німецько-радянської війни з червня 1943 року. Воював на Степовому, 2-у та 1-у Українських фронтах.

Бойове хрещення отримав на Курській дузі в складі 667-го штурмового авіаційного полку 292-ї штурмової авіаційної дивізії. 24 липня 1943 року в групі штурмовиків Іл-2 брав участь в штурмовкі залізничної станції Бєлгород.

Брав участь в Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській, Яссько-Кишинівській операціях, в боях за Львів, при розширенні Сандомирського плацдарму, форсуванні річок Дніпро, Прут, Серет, Вісла, Одер.

Війну закінчив у Берліні. Всього за роки війни здійснив 177 бойових вильотів. Особисто знищив 50 танків, 200 автомашин, 25 зенітно-артилерійських батарей, 13 складів і багато іншої техніки та живої сили супротивника. В 37 повітряних боях збив 6 ворожих літаків.

Після війни продовжив військову службу в ВПС СРСР. У 1950 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1960 році — Академію Генштабу.

До 1981 року перебував на викладацькій роботі і Військовій академії Генерального штабу.

Мешкав у місті Москва. Помер 7 травня 1999 року. Похований на Троєкуровському цвинтарі Москви.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року молодший лейтенант Андріанов Василь Іванович за 87 успішних бойових вильотів на штурмовку скупчень ворожих військ і техніки в боях за Бєлгород, Харків, на полтавському й кіровоградському напрямках, удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1976).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за 90 бойових вильотів в боях під Львовом, на Сандомирському плацдармі та на інших рубежах, гвардії капітан Андріанов Василь Іванович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 6036).

Нагороджений орденом Леніна (1.07.1944), трьома орденами Червоного Прапора (4.10.1943, 17.07.1944, 25.04.1945), орденом Олександра Невського (22.02.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (31.08.1943, 11.05.1985), орденами Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, Слави 3-го ступеня (28.12.1943) й медалями.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

В селищі Сонково Тверської області встановлено бронзове погруддя Героя. Меморіальна плита з його ім'ям встановлена біля Стели пам'яті в місті Бежецьк Тверської області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Андрианов Василий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ TracesOfWar

Посилання

[ред. | ред. код]