Андрія Змаєвич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Змаєвич.
Андрія Змаєвич
серб. Андрија Змајевић/Andrija Zmajević
Герб
Герб
Архієпископ Бару та примас Сербії
Церква: Католицька церква
Попередник: Марко II
Наступник: Марко III
 
Діяльність: католицький священник, письменник, поет
Народження: 16 червня 1624(1624-06-16) або 1625
Пераст, Котор, Чорногорія
Смерть: 7 вересня 1694(1694-09-07)[1]
Пераст, Котор, Чорногорія
Династія: Змаєвичі

CMNS: Андрія Змаєвич у Вікісховищі

Андрія Змаєвич (серб. Андрија Змајевић/Andrija Zmajević; 16 червня 1624(16240616), Пераст, Велична Бока — 7 вересня 1694, Пераст) — сербський письменник, архієпископ Бару і примас Сербії.

Походив із знатної родини Змаєвичів із міста Пераст в Бока-Которській затоці Адріатичного моря (нині в Чорногорії), дядько адмірала Матії Змаєвича і архієпископа Задарського Віцко Змаєвича.

Біографія

[ред. | ред. код]

Андрія Змаєвич здобув початкову освіту в францисканському монастирі Пераста, потім вивчав теологію і філософію у Римі, де після завершення освіти здобув докторський ступінь. У 1655 році став абатом бенедиктинського монастиря на острові Св. Георгія поруч із Перастом.

23 лютого 1671 року папа Климент X призначив його архієпископом Бару й католицьким примасом Сербії. У ті часи деякі частини Боки Которської були під османським пануванням і Андрія Змаєвич був відомий як патріот, який підтримував і надихав народ у боротьбі проти турків.

Герб Змаєвичів, увінчаний єпископським капелюхом (мозаїка на підлозі фамільної церкви в Перасті)

У 1671 році Андрія Змаєвич побудував у Перасті палац, нині відомий як «Єпископський», і, кількома роками пізніше, церкву Богоматері Розарія. Близько 1690 року він почав прилаштовувати до церкви восьмикутну дзвіницю, яку, як вважається, сам же і спроектував.

Одним із перших він почав збирати місцеву й дубровницьку поезію. Сам він також був письменником. У своїй книзі «Церковні хроніки» Андрія Змаєвич розповідає історію свого роду. Згідно з нею, Змаєвичі колись були православними і походять із селища Негуші. І лише пізніше, після переселення в Боку Которську, після ряду шлюбів стали католиками: три православних Змаєвичі одружувалися з дівчатами з католицьких сімей і хрестили синів у католицькій вірі. Андрія Змаєвич агітував за використання слов'янської мови (деякі його частини «Хронік» написані слов'янською кирилицею і лише потім перекладені латинню). Створив низку праць про діячів сербської історії.

Андрія Змаєвич похований ву церкві Богоматері Розарія в Перасті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.