Анеля Ашперґерова

Анеля Ашперґерова
Народилася	27 листопада 1816(1816-11-27)  Варшава, Російська імперія
Померла	29 січня 1902(1902-01-29) (85 років)  Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	акторка театру
У шлюбі з	Wojciech Aszperger^d
Діти	Leontyna Aniela Aszperger^d
Анеля Ашперґерова у Вікісховищі

Анеля Камінська (у шлюбі Ашперґерова; пол. Aniela Aszpergerowa; 29 листопада 1816, Варшава — 27 січня 1902, Львів) — польська акторка. Дружина актора Войцеха Ашпергера^[2]; свекруха Адама Ґілгуда, прабабуся англійського актора Джона Ґілгуда.

Біографія

Народилася 29 листопада 1816 року у місті Варшаві (нині Польща) у сім'ї Стефана Камінського та Марії з Васінських. Кар'єру розпочала у Варшаві, дебютувавши на сцені варшавського урядового театру навесні 1835 року і до 1838 року виступала під дошлюбним прізвищем. 30 березня того ж року дебютувала в ролі Людвіки («Ревниві в коханні») була задіяна на сцені театру естради. Грала також на сцені театрів Вільно (1836—1840) та Мінська (1837—1839).

Протягом 1842—1896 років була пов'язана з львівською театральною сценою. Виступала на сцені театру Скарбковського під час його урочистого відкриття в 1842 році, граючи роль Анелі в «Дівочих обітницях» Александера Фредра. За свою патріотичну діяльність у 1864 році була заарештована і засуджена до одного року ув'язнення. У Львові користувалася великим визнанням і популярністю. У 1900 році, під час останньої вистави в цьому театрі, сиділа в одній з лож як почесна гостя.

Померла 27 січня 1902 року у Львові. Її похорон на Личаківському цвинтарі став великою маніфестацією.

Ролі

1884 рік

Була різноплановою акторкою — в її репертуарі були і мелодраматичні, і комедійні, і сучасні ролі. Спочатку їй довіряли ролі нерозлучників, пізніше — трагічні ролі. Виконала ролі:

• Офелія, міссіс Пейдж (Гамлет, Віндзорські насмішниці Вільяма Шекспіра);
• Вдова («Баладина» Юліуша Словацького);
• Анеля, Клара («Дівочі обітниці» Александера Фредра);
• Емілія («Емілія Галотті» Готгольда Лессінга);
• Луїза («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера).

Примітки

1. (unspecified title) — Wrocław: 2016. — С. 221. — 322 с.
   d:Track:Q1799d:Track:Q63568307
2. St. Meliński Aniela Aszpergerowa // Kurier Lwowski. — 1902. — nr 29. — S. 5. (пол.)

Джерела

• Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — S. 175. (пол.);
• Aszpergerowa Aniela // Mała encyklopedia powszechna PWN. Warszawa. 1959, С. 49 (пол.);
• О. В. Вдовенко. Ашпергер Анелія // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 121. — ISBN 5-88500-027-1

Біографії   Театр   Львів   Польща