Антикорпоративний рух

Споживацтво/ Антиспоживацтво
Ідеї і теорії
Масове суспільство  · Одновимірна людина  · Спектакль · Оніоманія · Культурне глушіння · Злочини корпорацій · Медіа упередження · День без покупок · Альтернативна культура · Спрощення · Зроби це сам · Мікрогенерація · Автономна будівля · Cultural Creatives · Товарний фетишизм · Споживчий капіталізм · Культурна гегемонія · Демонстративне споживання · Ефект Веблена · Етичне споживацтво  · Плановане застарівання
Соціальні рухи
Глобалізм  · Антиспоживацтво · Панк · Соціальний анархізм · Альтерглобалізм · Антиглобалізм · Енвайронменталізм · Ситуаціонізм · Постмодернізм · Анархо-примітивізм · Захопи Волл-стріт
Популярні роботи
Суспільство спектаклю · Ухилення · No Logo · Корпорація · Потреблятство · Втеча від потреблянства · Доктрина шоку · Теорія дозвільного класу · Бійцівський клуб  · Вони живуть  · Надлишки: затероризовані в буття споживачі · Прибуток на людях. Неолібералізм і світовий порядок · Отже, яка твоя ціна? · Що купив би Ісус? · Democracy Now! · Generation П
Персони і організації
Adbusters · Freecycle · Ральф Нейдер · Партія зелених · Джон Зерзан · Ноам Чомскі · Ron English · Наомі Кляйн · CrimethInc. · Торстейн Веблен · Уго Чавес · Еббі Хоффман · Гі Дебор Ернест · Майкл Мур · Жозе Бове · Мішель Фуко · RTMark · Rage Against the Machine · Джелло Біафра · The Yes Men · Фідель Кастро · Reverend Billy · Вандана Шива · Білл Хікс · CounterCorp
Пов'язані теми
Реклама · Капіталізм · Економічні проблеми · Лівиця · Потогінне виробництво · Антиконсюмеристи · Соціальні рухи

Антикорпоративний рух (англ. Anti-corporate activism) — суспільно-політичний рух, спрямований на обмеження впливу великих корпорацій та захисту інтересів громадян. Він ґрунтується на переконанні, що діяльність транснаціональних корпорацій часто суперечить принципам демократії, соціальної справедливості та сталого розвитку. Активісти критикують корпорації за лобіювання своїх інтересів, ухилення від податків, експлуатацію працівників та забруднення довкілля.[1][2]

Ідеологія

[ред. | ред. код]

Дерегуляція міжнародної торгівлі та фінансів вплинула на традиційні індустріальні економіки та сприяла корпоративній глобалізації. У міру того, як все більше економік переходили до вільних ринків і дерегуляції, влада й автономія корпорацій зростали. Противники корпоративної глобалізації вважають, що уряди потребують більших повноважень, щоб контролювати ринок, обмежити або зменшити владу корпорацій та усунути нерівність доходів, яка зростає.[3] Зазвичай ліві активісти, які виступають проти корпоративної глобалізації, виступають проти влади корпорацій та за зменшення розриву в доходах і покращення економічної справедливості.

Антикорпоративні активісти вважають, що великі транснаціональні корпорації отримали занадто великий вплив, наймаючи лобістів для просування своїх політичних та економічних програм у всьому світі та збільшення корпоративних прибутків.[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Споріднені рухи

Персоналії

Інше

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. King, Brayden G. (2016). Uba, Katrin; Bosi, Lorenzo; Giugni, Marco (ред.). Reputation, risk, and anti-corporate activism: how social movements influence corporate outcomes. The Consequences of Social Movements. Cambridge: Cambridge University Press. с. 215—236. ISBN 978-1-107-11680-1.
  2. Berenschot, Ward; Dhiaulhaq, Ahmad; Afrizal; Hospes, Otto; Adriana, Rebekha; Poetry, Erysa (1 травня 2022). Anti-Corporate Activism and Collusion: The Contentious Politics of Palm Oil Expansion in Indonesia. Geoforum. Т. 131. с. 39—49. doi:10.1016/j.geoforum.2022.03.002. ISSN 0016-7185. Процитовано 11 вересня 2023.
  3. Abeles, Marc (2006). Globalization, Power and Survival: an Anthropological Perspective. Anthropological Quarterly (англ.). Т. 79, № 3. с. 483—508. doi:10.1353/anq.2006.0030. ISSN 1534-1518. Процитовано 11 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]