Анурадхапурський хрест

Анурадхапурський хрест
Деталі
Носійхристияни Шрі-Ланки

Анурадхапурський хрест — форма християнського хреста. Це найдавніший символ християнства на Шрі-Ланці.[1][2][3]

Хрест

[ред. | ред. код]

Хрест був виявлений у 1912 році під час археологічних розкопок в Анурадхапурі.[4] Він вирізаний втопленим рельєфом збоку від розкопаної гладкої гранітної колони. Безпосереднє визначення щодо хреста прийшло від комісара археологів з Цейлону Едварда Р. Айртона, який зробив висновок, що це португальський хрест. У 1924 році наступник Айртона, Артур Моріс Хокарт, доклав більше зусиль для роз'яснення символу хреста, і він описав його у своїй публікації «Мемуари археологічного обстеження Цейлону» як «хрест флоретного типу, що стоїть на ступінчастому постаменті, з якого виходить дві вайї з кожного боку хреста, як роги». Хокарт також зробив висновок, що це португальський хрест.[1] Обидва вчені вважали, що це був несторіанський хрест або «перський хрест» з португальської епохи. Ряд історичних записів також свідчать про те, що хрест могла вживати ассирійська церква Сходу, що, можливо, була на Шрі-Ланці між серединою V—VI століття.[5][6][7] Деякі учені вважають, що хрест був датований періодом Анурадхапури.[8] Хоча багато дослідників називали Анурадхапурський хрест португальським, ці твердження сумнівні, враховуючи різні історичні факти, зокрема, що португальці тоді не мали присутності в Анурадхапурі.

Найбільш переконливе визначення походження хреста було зроблено в 1926 році Хамфрі Кодрінгтоном, грунтуючись на свідченнях рукопису Християнської топографії VI століття, що громада перських християн, як відомо, проживала в Тапробанs (давньогрецька назва Шрі-Ланки). У своїй книзі "Коротка історія Цейлону " Кодрінгтон писав, що "близько 500 р. н. е. існує перська колонія на Цейлоні. Хрест в музеї Анурадхапури, безсумнівно, належить до християнської перської громади, що вживала несторіанський хрест.[9][10] У 1954 р. тодішній помічник комісара з археологів Тіт Девендра відхилив історичну достовірність християнської топографії та приписував хрест португальцям, датуючи його пізніше 1547 р.[11] Проте вчені зробили висновок, що християнська топографія є історично точною.[12] У 1984 р. археологічна знахідка на Мантаї підтвердила існування на Шрі-Ланці перських християн, включаючи печатку з несторіанським хрестом, що мають схожі стилістичні особливості з хрестом Анурадхапура.[13]

Символіка

[ред. | ред. код]

Хрест розглядається як зміна Хреста Св. Томаса[14]|group="nb"}} через його подібну форму та можливі зв'язки між ранньохристиянською громадою в Південній Індії та Шрі-Ланці. Хрест Анурадхапура, однак, має унікальні особливості в порівнянні з іншими хрестами[15]. Три основні спільні елементи Анурадхапурського хреста із несторіанським, це:

  • «листя» (з їх зверненими вгору фронтами) біля основи хреста, які символізують «дерево життя» (життєва активність дерева підкреслюється за його фруктоподібними виступами);
  • кожне з рамен хреста закінчується перлиною. Перлини відігравали центральну тему в сирійській відданій літературі та іконографії;
  • основа у вигляді триступінчастого постамента. Три яруси символізують три рівні раю, три колода ковчега та три межі сходження на Синай/[16]

Популярне використання

[ред. | ред. код]

Хрест Анурадхапура був представлений в офіційному логотипі візиту папи Франциска до Шрі-Ланки.[17] На вебсайті Архиєпархії Коломбо згадується хрест як Глоріанський Хрест або Хрест Воскресіння. Курунегальська єпархія (цейлонської церкви) на своєму гербі має такий хрест.[18]

Подібні хрести

[ред. | ред. код]

Примітка

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б Oswald Gomis, Emiretus (22 квітня 2011). The Cross of Anuradhapura. Daily News. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
  2. Pinto, Leonard (20 вересня 2013). A Brief History Of Christianity In Sri Lanka. Colombo Telegraph. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
  3. Antony, Thomas. Analogical review on Saint Thomas Cross- The symbol of Nasranis-Interpretation of the Inscriptions. Nasrani Syrian Christians Network. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
  4. A. M. Hocart (Ed) (1924). The Ratana Pãsãda, the Western Monasteries of Anuradhapura, Excavations in the Citadel, The so-called Tomb of King Duttagamani, Privy Stones. Archeological Department (Ceylon). с. 51–52. ISBN 978-8-12-061093-4.
  5. Mar Aprem Metropolitan Visits Ancient Anuradhapura Cross in Official Trip to Sri Lanka. Assyrian Church News. 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 26 February 2015. Процитовано 27 лютого 2015. [Архівовано 2015-02-26 у Wayback Machine.]
  6. Weerakoon, Rajitha (26 червня 2011). Did Christianity exist in ancient Sri Lanka?. The Sunday Times. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  7. Main interest. Daily News. 22 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 March 2015. Процитовано 27 лютого 2015. [Архівовано 2015-03-29 у Wayback Machine.]
  8. Pioneer of inter religious dialogue. Daily News. 28 травня 2009. Архів оригіналу за 29 March 2015. Процитовано 27 лютого 2015. [Архівовано 2015-03-29 у Wayback Machine.]
  9. Codrington, H. W. (1994). Short History of Ceylon. Asian Educational Services. с. 202. ISBN 9788120609464. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 13 серпня 2020.
  10. Scott, Andrew (20 грудня 2009). Christmas in ancient Sri Lanka. Sunday Observer. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 3 березня 2015.
  11. Devendra, Don Titus (1957). The Date of the Anuradhapura Cross. Journal of the Royal Asiatic Society. Royal Asiatic Society. V: 85–96.
  12. D. P. M. Weerakkody (1997). Taprobanê: Ancient Sri Lanka as Known by Greeks and Romans (Indicopleustoi). Brepols Publishers. с. 120–121. ISBN 978-2503505527.
  13. Mar Aprem Metropolitan Visits Ancient Anuradhapura Cross in Official Trip to Sri Lanka. Assyrian Church News. 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 26 February 2015. Процитовано 1 березня 2015. [Архівовано 2015-02-26 у Wayback Machine.]
  14. The cross. nestorian.org. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 3 March 2015.
  15. Pinto, Leonard (20 September 2013). «A Brief History Of Christianity In Sri Lanka». Colombo Telegraph. Retrieved 27 February 2015.
  16. Mihindukulasuriya, Prabo (2012). The 'Nestorian' cross and the Persian Christians in the Anuradhapura Period. Colombo: Colombo Theological Seminary. с. 41. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 13 серпня 2020.
  17. Silva, Sunil De. Official logo of the pope's visit to Sri Lanka. Archdiocese of Colombo. Архів оригіналу за 1 February 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  18. The Diocese of Kurunegala. The Diocese of Kurunegala. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 30 березня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hocart, Arthur Maurice (1996). The Ratana Pāsāda, the Western Monasteries of Anuradhapura, Excavations in the Citadel, The so-called Tomb of King Duttagamani, Privy Stones (вид. Reprint). Asian Educational Services. ISBN 978-8-12-061093-4.
  • Temporini, Hildegard (1982). Politische Geschichte (Provinzen und Randvölker: Sizilien und Sardinien; Italien und Rom; Allgemeines). Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-007175-7.

Посилання

[ред. | ред. код]