Артур Бірам

Артур Бірам
нім. Arthur Biram Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 серпня 1878(1878-08-13)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бішофсверда, Баутцен, Саксонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 червня 1967(1967-06-05)[1] (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хайфа, Хайфський округ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняHof HaCarmel Cemetery (Haifa, Israel)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвихователь, філософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materHU Berlin, Лейпцизький університет і Вища школа іудаїстикиd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладHebrew Reali Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Премія Ізраїлю

Артур Іцхак Бірам (івр ארתור בירם; с 1878—1967) — німецько-ізраїльський філософ, філолог і педагог. Лавреат Державної премії Ізраїлю.

Біографія

[ред. | ред. код]

Бірам народився 1878 року у місті Бішофсверда в Саксонії. Здобув середню освіту у Гіршберзі (Сілезія).

Він вивчав арабську мову в Берлінському та Лейпцизькому університетах і здобув ступінь доктора філософії в Лейпцизькому університеті в 1902 році.[2] У 1904 році він закінчив рабинську курси в Вищій школі юдаїстики в Берліні. Згодом він викладав мови та літературу в Гімназії Грауен Клостер .

Бірам був одним із засновників клубу Бар-Кохба та членом німецької ліберальної релігійної течії «Езра», яка визнавала важливість середньої шкільної освіти. У 1913 році емігрував до Османської Палестини.

Він одружився з Ганною Томешевською, у них народилося двоє синів. Обидва сини загинули: Аарон загинув у результаті нещасного випадку під час служби в резерві, а Біньямін був інженером на Заводах Мертвого моря, загинув від розриву міни.

Педагогічна кар'єра

[ред. | ред. код]

Бірам заснував школу Hebrew Reali у Хайфі в 1913 році та був призначений її першим директором, але через кілька місяців почалася Перша світова війна, і Бірам був призваний до німецької армії, службу проходив в Афулі. У 1919 році повернувся до школи.

Як частину філософії освіти Бірама, у 1937 році він запровадив обов'язкове навчання[3] для дівчат у єврейській школі Реалі в Хайфі, заклавши основу для набору жінок до Хагани, а пізніше до Армії оборони Ізраїлю.

У 1948 році він пішов у відставку з посади директора, а на своє 75-річчя написав збірку нарисів про Біблію. Загалом він написав близько 50 публікацій івритом, німецькою, англійською та арабською мовами. Бірам помер у Хайфі в 1967 році.

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

У 1954 році він був удостоєний премії Ізраїлю у галузі освіти.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Socio-Educational Dilemmas: a typology illustrated by the history of Hebrew education in Haifa during the British Mandate, by Yuval Dror, article in the Journal of Educational Administration and History, 1478-7431, Volume 26, Issue 1, 1994, Pages 35 — 54, doi:10.1080/0022062940260104
  • Encyclopedia of Zionism and Israel, by Raphael Patai, Vol. 1, Herzl Press, 1971
  • Uwe Fiedler: Er gründete in Haifa eine Schule. BoD — Books on Demand, 2017 (in German)
  • Streetwise: Rehov Biram, Haifa, written by Wendy Blumfeld
  • Publications about resp. by Arthur Biram at WorldCat
  • Biography at the Upper Lusatian Science Society (archived, in German)


  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Die atomistische Substanzenlehre aus dem Buch der Streitfragen zwischen Basrensern und Bagdadensern, Arthur Biram, dissertation
  3. Haganah, written by Dganit Boni-Davidi (acronym for Expanded Physical Education)
  4. Israel Prize recipients in 1954 (in Hebrew). Israel Prize Official Site. Архів оригіналу за 7 березня 2012.