Арцруні Григор

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Арцруні.
Арцруні Григор
вірм. Գրիգոր Արծրունի
Народився27 лютого (11 березня) 1845[2][1]
Москва, Російська імперія[2][1]
Помер19 (31) грудня 1892[1] (47 років)
Тифліс, Російська імперія[2]
ПохованняПантеон Ходживанка
Країна Російська імперія
Національністьвірмени[2][1]
Місце проживанняВідень[2]
Тбілісі[2]
Діяльністьпубліцист, літературний критик, громадський діяч, економіст
Alma materПерша тифліська чоловіча гімназіяd (1863)[2] і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1869)[2]
Науковий ступіньдоктор філософії[2][1] і doctorate in Political Science and Economicsd[1]
Знання моввірменська[3]
ЗакладSt. Gayane Girls' Schoold[2] і Мшакd[2][1]
Посадаредактор[2]
БатькоEran Artsrunid
МатиQ29897030?
Брати, сестриАндреас Арцруні[4], Q16378201? і Sarkis Eremeevich Artsrunid

Григор Арцруні́ (27 лютого 1845, Москва — 19 грудня 1892, Тифліс, нині Тбілісі) — вірменський ліберальний громадський діяч, публіцист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіту здобував у Московському університеті, Петербурзькому університеті та за кордоном.

Один із керівників руху за звільнення турецьких вірмен з допомогою Російської імперії.

1875 у Тифлісі заснував газети «Мшак» («Трудівник»). На шпальтах цієї газети, зокрема, дав високу оцінку книзі Віктора Абази «Історія Вірменії» (1888).

Арцруні був прихильником демократичних реформ, капіталістичного розвитку Вірменії.

Творчість

[ред. | ред. код]

У фейлетонах висміював пороки суспільно-літературного життя. Значну частину його робіт присвячено захисту реалізму.

Серед художніх творів Арцруні:

  • оповідання «Тут і там» (1890),
  • повість «Евеліна» (1891),
  • драма «Гюлізар» (опубліковано 1912)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 326.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Калашьян В. А., «Общественные взгляды Григора Арцруни»,
  • «Учёные записки Ереванского государственного русского педагогического института имени А. А. Жданова», 1949, том I.

Посилання

[ред. | ред. код]