Астахов Федір Олексійович

Федір Олексійович Астахов
рос. Фёдор Алексеевич Астахов
Народження27 січня (8 лютого) 1892(1892-02-08)
с. Льодовські Виселки, Тульська губернія, Російська імперія
Смерть9 жовтня 1966(1966-10-09) (74 роки)
Москва, Російська РФСР, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
ОсвітаВійськово-академічні курси вищого комскладу РСЧАd
Роки службиРосійська імперія 1913 — 1917
СРСР 1918 — 1950
ПартіяКПРС
Звання Маршал авіації
КомандуванняПівденно-Західний фронт
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна в Росії
Друга світова війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Кутузова I ступеня Орден Суворова II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Іноземні

Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня
Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня

Аста́хов Фе́дір Олексі́йович (рос. Аста́хов Фёдор Алексе́евич; 27 січня [8 лютого] 1892(18920208), с. Льодовські Виселки, Тульська губернія, Російська імперія — 9 жовтня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський військовий діяч, маршал авіації (1944). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в травні 1940 — січні 1949 року. Депутат Верховної ради УРСР 1-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селі Льодовські Виселки Тульської губернії (нині — Московська область).

Закінчив Каширське міське училище (1908), Московське технічне училище (1911), Качинську військово-авіаційну школу (1916), прапорщик.

У Червоній армії з листопада 1918 року. Учасник Громадянської війни, на чолі авіаційних частин воював на Східному фронті. З 1918 року командував підрозділами в 1-й Тульській та в 1-й Калузькій авіагрупі 5-ї армії РСЧА, в 1919 році став командиром авіазагону і начальником авіації 1-ї Сибірської авіаційної групи Східного фронту. З 1920 по 1922 рік — помічник начальника авіації Сибіру, ​​помічник начальника авіації і повітроплавання 5-ї армії. 1923 року закінчив Вищі академічні курси комскладу РСЧА. З жовтня 1923 року — начальник ВПС Кавказької Червонопрапорної армії.

З травня 1924 року — начальник авіашколи в Серпухові (військова школа повітряного бою), з жовтня 1928 року — в Оренбурзі (3-я військова школа льотчиків і льотчиків-спостерігачів імені Ворошилова). У 1929 році закінчив Курси удосконалення вищого командного складу при Військово-повітряній академії РСЧА імені Жуковського. З грудня 1930 року командував 5-ї авіаційної бригадою. Член ВКП(б) з 1931 року.

З грудня 1933 року — помічник командувача ВПС Приволзького військового округу. З травня 1935 року — помічник начальника Управління Військово-повітряних сил РСЧА з матеріально-технічного постачання. З лютого 1936 по вересень 1937 року командував 10-м важкобомбардувальним авіаційним корпусом.

З вересня 1937 по 1940 рік — командувач військово-повітряних сил Київського особливого військового округу.

26 червня 1938 року був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Кіровській другій виборчій окрузі Миколаївської області[1]. Член Мандатної комісії Верховної Ради УРСР.

У 1939 році закінчив Курси удосконалення вищого комскладу при Військовій академії Генерального штабу РСЧА. З липня 1940 року — начальник управління озброєння і постачання — 3-й заступник начальника Головного управління Військово-Повітряних сил РСЧА.

На початку німецько-радянської війни з червня 1941 по 1942 рік командував військово-повітряними силами Південно-Західного фронту.

З 1942 по 19 грудня 1947 року — начальник Головного управління Цивільного Повітряного Флоту — заступник командувача Військово-повітряних сил РСЧА.

З 1947 року — в розпорядженні начальника Головного управління кадрів Міністерства Збройних сил СРСР. З 1950 року у відставці.

Помер 9 жовтня 1966 року в Москві.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна (25.05.1936, 21.02.1945); трьома орденами Червоного Прапора (22.02.1943, 3.11.1944, 20.06.1949); орденами Кутузова 1-го ступеня (19.08.1944); Суворова 2-го ступеня(13.03.1943); Червоної Зірки (22.02.1941) та медалями.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У списку депутатів, надрукованому у газеті «Вісті», — Астахов Федір Олександрович (помилково).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гриневич Л. В. Астахов Федір Олексійович [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 149. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Киевский Краснознаменный. Краткий очерк истории Краснознаменного Киевского военного округа 1919—1969. — К., 1969. (рос.)
  • Особові справи депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року, строк повноважень яких скінчився 9 лютого 1947 року (на літери А—І) // ЦДАВО України: ф. Р-1, оп. 31, од. зб. 2, арк. 13.
  • Савин Й. Семидесятилетие [маршала авиации Ф. А. Астахова] // Авиация и космонавтика. — 1962. — № 3. (рос.)
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.