Аусмюндюр Ґвюдмюндссон

Аусмюндюр Ґвюдмюндссон
Єпископ Ісландії
 — 1954
Обрання: 1954
Попередник: Сігюргейр Сігюрдссон
Наступник: Сігюрб'єдн Ейнарссон
 
Альма-матер: Університет Ісландії
Діяльність: богослов, викладач університету
Народження: 6 жовтня 1888(1888-10-06)
Reykholtd, Боргарбігд, Вестурланд, Ісландія
Смерть: 29 травня 1969(1969-05-29) (80 років)
Рейк'явік, Ісландія
Священство: 1912
Єп. хіротонія: 1954

Аусмюндюр Ґвюдмюндссон (ісл. Ásmundur Guðmundsson; 6 жовтня 1888(1888жовтня06), Рейкгольт — 29 травня 1969, Акранес) — ісландський священник і богослов, єпископ Ісландії з 1954 до 1959 рік. Двоюрідний брат і близький друг восьмого єпископа Ісландії Сігюргейра Сігюрдссона[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Аусмюндюр Ґвюдмюндссон народився 6 жовтня 1888 року у Рейкгольті у сім'ї священника Ґвюдмюндюра Гельгасона (ісл. Guðmundur Helgason) з Біртінґагольта в громаді Грюнаманнагреппюр, який був священником і пробстом у Рейкгольті, і Тоури Аугусти Аусмюндсдоуттір (ісл. Þóra Ágústa Ásmundsdóttir).

Навчався у Копенгагенському університеті, де 22 травня 1909 року здобув ступінь кандидата філософії та 8 червня 1909 року ступінь з давньоєврейської мови. 19 червня 1912 року він здобув ступінь кандидата богослов'я в Університеті Ісландії. Влітку 1912 року Аусмюндюра висвятили на священника, він служив пресвітером в ісландських поселеннях у Саскачевані з 1912 до 1914 рік та в Альберті протягом місяця 1914 року[1].

З 24 червня 1915 року він працював помічником священника в Стіккісгоульмюрі, з 31 травня 1916 року став парафіяльним священником у громаді Гельґафедльсгреппюр. Паралельно зі своєю священницькою діяльністю він викладав у початковій школі у Стіккісгоульмюрі у 1915—1916 роках. Його призначили ад'юнкт-професором богословського факультету Університету Ісландії 24 квітня 1928 року та професором 24 квітня 1934 року. Постдокторантську освіту з богослов'я він здобував в університетах Берліна та Єни у 1929 році та в Оксфорді та Кембриджі у 1934 році. З 1934 до 1935 рік він обіймав посаду декану богословського факультету Університету Ісландії і, за сумісництвом, був лектором в Ісландському педагогічному коледжі з 1928 до 1954 рік[1].

Після смерті у жовтні 1953 року Сігюргейра Сігюрдссона, 30 січня 1954 року, Аусмюндюра обрали єпископом Ісландії. Його висвятили на єпископа 20 червня 1954 року в кафедральному соборі Рейк'явіка преподобним Б'ядні Йонссоном, допоміжним єпископом. Він залишив посаду 1 липня 1959 року, а його наступником став Сігюрб'єдн Ейнарссон. Після звільнення від обов'язків єпископа Аусмюндюр займався перекладом Біблії[1].

З 27 червня 1915 року Аусмюндюр був одружений зі Стейнюнн Сіґрідюр Маґнусдоттір (ісл. Steinunn Sigríður Magnúsdóttir) і мав семеро дітей — чотири сини та три дочки[2][3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Аусмюндюр написав велику кількість книг і зробив низку перекладів. Деякі з його книг:

  • Frá heimi fagnaðarerindisins: helgidagaræður frá 1. sunnudegi í Aðventu. til 2. páskadags, Reykjavík 1919.
  • Ágrip af almennri trúarbragðasögu: minnisgreinar, Reykjavík 1935.
  • Samstofna guðspjöllin. Uppruni þeirra og afstaða sin í milli , Reykjavík 1938.
  • Haraldur Nielsson, Reykjavík 1938.
  • Markúsarguðspjall: skyringar, Reykjavík 1942.
  • Þor og þróttur, Reykjavík 1944.
  • Ærslaveturinn í 2. bekk í bókinni Minningar úr menntaskóla, Reykjavík 1946, bls. 235—242.
  • Saga Ísraelsþjóðarinnar, Reykjavík 1948.
  • Fjallræða Jesú og dæmisögur: skyringar, Reykjavík 1948
  • Það sem aldrei deyr (Frásögn af Þóru Ásmundsdóttur) у книзі Móðir min, 2. bindi, Reykjavík 1958, bls. 12-21.
  • Frá heimi fagnaðarerindisins: helgidagaræður: nitt safn, Isafold, Reykjavík 1959.
  • Æfi Jesú, Reykjavík 1964.

Найвідоміші переклади:

  • Adolf von Harnack. Kristindómurinn: Fyrirlestrar haldnir við Berlínar-Háskóla veturinn 1899-1900. — Seyðisfirði, 1926.
  • David Åhlén. Kirkjusöngurinn á Íslandi. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1959. — № 5. — С. 233-235.
  • Kaj Munk. Predikun. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1943. — № 8. — С. 293-300.
  • Leiðin mín. — Reykjavík : Fróði, 1966.
  • Kristian Schjelderup. Skoðanir mínar fyrrum og nú. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1960. — № 2. — С. 60-65.
  • María, Rúmenadrottning. Sýn Vasíls. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1946. — № 9. — С. 335-345.
  • Richard Åsberg. Katrín frá Bóra. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1953. — № 2. — С. 80-87.
  • Selma Lagerlöf. Sveitadúkur Veróniku helgu. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1943. — № 3. — С. 106-11.
  • Selma Lagerlöf. Brunnur vitringanna. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1943. — № 9. — С. 315-32.
  • Þórður Tómasson. Jólagestur. — Kirkjuritið. — Reykjavík, 1945. — № 11. — С. 297-307.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ásgeir Pétursson. Haustlitir. — Reykjavík : Almenna bókafélagið / Edda, 2006. — ISBN 9979219947.
  • Ásmundur Guðmundsson. Ærslaveturinn í 2. bekk // Minningar úr menntaskóla. — Reykjavík, 1946. — С. 235-242.
  • Björn Magnússon. Guðfræðingatal 1847-1975. — Reykjavík : Leiftur, 1976. — С. 35-37.
  • Gunnar Árnason. Ásmundur Guðmundsson biskup. — Tímaritið Andvari. — 1982. — № 1. — С. 3-30.
  • Tryggvi Ásmundsson. Ásmundur Guðmundsson // Faðir minn - presturinn. — Hafnarfirði : Skuggsjá, 1977.
  • Þórbergur Þórðarson. Ævisaga Árna prófasts Þórarinssonar (3. útg. 1977). — 3. — Reykjavík : Mál og menning, 1977.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Gunnlaugur Haraldsson. Ásmundur Guðmundsson // Guðfræðingatal 1847-2002. — Reykjavík : Prestafélag Íslands, 2002. — Т. I. — 1028 p. — ISBN 9789979607809.
  2. ↑ Áki Pétursson o.fl. Reykjaætt á Skeiðum. — Reykjavík : Sögusteinn, 1987-1990.
  3. ↑ Sigurður Kristinn Hermundarson. Laugardalsætt. — Reykjavík : Hólar, 2006. — ISBN 9979776994.

Посилання

[ред. | ред. код]