Бабич Михайло Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабич.
Михайло Вікторович Бабич
рос. Михаил Викторович Бабич
Народився28 травня 1969(1969-05-28) (55 років)
Рязань, РРФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик, економіст, депутат Державної Думи РФ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРязанське вище військове командне училище зв'язку ім. Маршала Радянського Союзу М. В. Захарова.
Науковий ступінькандидат економічних наук
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоДержавна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd і Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликанняd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПовноважний представник Президента РФ у Приволзькому федеральному окрузі.
Військове званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Термін2011—2018
ПартіяЄдина Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною»

Миха́йло Ві́кторович Бабич (нар. 28 травня 1969, Рязань) — російський політичний діяч. Повноважний представник Президента РФ у Приволзькому федеральному окрузі (2011—2018). Надзвичайний і Повноважний посол Росії в Республіці Білорусь (2018—2019).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 28 травня 1969 року в Рязані. У 1990 році закінчив Рязанське вище військове командне училище зв'язку ім. Маршала Радянського Союзу М. В. Захарова. У 1998 році закінчив юридичний факультет Московського інституту економіки, менеджменту і права, а у 2000 році — Державну академію управління. У 2005 році Михайло Бабич закінчив навчання на факультеті перепідготовки та підвищення кваліфікації Військової академії Генерального Штабу Збройних Сил РФ. Кандидат економічних наук.

З 1990 по 1995 рр. — служив на командних посадах в Повітрянодесантних військах і військах КДБ СРСР, брав участь в бойових діях.

У 1995 році став керівником ЗАТ «Корпорація „Антей“», м. Москва.

У 1998 році обійняв посаду першого віце-президента ВАТ «Російська торгово-промислова компанія „Росмясомолторг“».

У 1999 році став першим заступником гендиректора ГУП «Федеральне агентство з регулювання продовольчого ринку» при Мінсільгосппроді Росії.

З січня по грудень 2000 рр. — був заступником голови Уряду Московської області.

У січні 2001 року обійняв посаду першого заступника глави адміністрації Івановської області, керівника представництва Адміністрації Іванівській області при Уряді РФ.

З листопада 2002 року по лютий 2003 року — Голова уряду Чеченської Республіки.

З лютого по грудень 2003 року — помічник Директора прикордонної служби ФСБ Росії, помічник Міністра економічного розвитку і торгівлі Російської Федерації.

У 2003 році — обраний депутатом Держдуми. Був членом фракції «Єдина Росія», заступником голови комітету Держдуми з оборони.

У грудні 2011 року — призначений повноважним представником Президента РФ у Приволзькому федеральному окрузі.[1].

Є дійсним державним радником Російської Федерації 1 класу.

29.07.2016 — комітет російської Держдуми з міжнародних справ в закритому режимі ухвалив рішення про призначення Бабича послом в Україні.[2][3] Москва запросила у Києва попередню згоду (агреман) на призначення Михайла Бабича новим послом РФ в Україні.[4]

Міністерство закордонних справ України заявило, що призначення нового посла Росії в Україні знято з порядку денного, та до звільнення окупованих територій України Росією, розглядатися не буде.[5]

24 серпня 2018 року призначений призначений Надзвичайним і Повноважним послом Росії в Білорусі.

У березні 2019 року Міністерство закордонних справ Білорусі закликало посла Бабича проявити «трохи поваги» і не вдаватися до «менторства» у розмовах про відносини між двома країнами.[6]

30 квітня 2019 року відкликаний з посади посла РФ в Мінську.[7]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня[8], орденом Дружби[9], медалями «За відвагу», «За відзнаку у військовій службі», «За зміцнення бойової співдружності», «В пам'ять 850-річчя Москви», Почесною грамотою Президента РФ[10], Почесною грамотою Уряду РФ, іменною зброєю.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 15 декабря 2011 года № 1629 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2013. Процитовано 28 липня 2016.
  2. ↑ У Росії скликають екстрене засідання щодо дипломата для України. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  3. ↑ Москва навмисно зробила призначення посла РФ в Україні Бабича публічним, щоб спровокувати скандал, — Огризко. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  4. ↑ Москва запросила у Киева согласие на назначение Бабича послом РФ в Украине. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  5. ↑ Назначение нового посла России в Украине снято с повестки дня, — Зеркаль. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
  6. ↑ МЗС Білорусі: посол Росії «не зрозумів різницю між федеральним округом і незалежною державою». Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  7. ↑ «Комерсант»: Спецпредставник Путіна Михайло Бабич повертається з Мінська в Росію. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  8. ↑ Михаил Бабич награждён Орденом. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 28 липня 2016.
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25 июля 2006 года № 772 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 28 липня 2016.
  10. ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 9 января 2010 года № 6-рп «О награждении Почётной грамотой Президента Российской Федерации». Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 28 липня 2016. [Архівовано 2013-12-24 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]