Село
Колишня церква, нині костел
Координати 50°20′56″ пн. ш. 22°55′29″ сх. д. / 50.34888889° пн. ш. 22.92472222° сх. д.
|
Бабичі[2][3] (давнє Полонково[2], пол. Babice) — село в Польщі, у гміні Обша Білгорайського повіту Люблінського воєводства. Населення — 954 особи (2011[1]).
За податковим реєстром 1508 року село було у власності Андрія Отовича.
1565 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За податковим реєстром 1589 року село входило до Замховенського староства Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 10,5 ланів (коло 260 га) оброблюваної землі та ще 1/4 церковного лану і піп (отже, була церква)[4].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[5].
У 1921 році село входило до складу гміни Бабичі Білгорайського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6].
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 145 будинків та 830 мешканців, з них[6]:
У 1943 році в селі налічувалося 1247 українців, 313 поляків і 18 німців[3]. У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа[7].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 467 | 103 | 320 | 44 |
Жінки | 487 | 104 | 285 | 98 |
Разом | 954 | 207 | 605 | 142 |
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бабичі (Люблінське воєводство)
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.)