Бакулєв Олександр Миколайович

Бакулєв Олександр Миколайович
Народився25 листопада (7 грудня) 1890 Редагувати інформацію у Вікіданих
Бакулі, Слобідський повітd, Вятська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 березня 1967(1967-03-31)[1] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьхірург, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузькардіохірургія, хірургія[2], cardiovascular physiologyd[2] і політика[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСаратовський університет і Imperial Nikolay Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Науковий керівникSergey Spasokukotskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніМешалкін Євген Миколайович, Vladimir Burakovskyd і Viktor Savelyevd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладBakulev Scientific Center of Cardiovascular Surgeryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР і Сербська академія наук і мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Святого Станіслава III ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія Сталінська премія заслужений діяч науки РРФСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бакулєв.

Олександр Миколайович Бакулєв (7 грудня 1890(18901207), село Невєниковське (Бакулі) Вятської губернії, тепер село Бакулі Слободського району Кіровської області, Російська Федерація — 31 березня 1967, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський вчений-хірург, президент Академії медичних наук СРСР, один із основоположників серцево-судинної хірургії в СРСР. Доктор медичних наук, професор (1939). Дійсний член Академії медичних наук СРСР (з 1948 року), академік Академії наук СРСР (з 20.06.1958 року). Депутат Верховної ради СРСР 3—5-го скликань (в 1951—1962 роках). Герой Соціалістичної Праці (8.12.1960)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1911 році закінчив Першу Вятську гімназію. З 1911 по 1915 рік навчався на медичному факультеті Саратовського університету.

Учасник Першої світової війни, в 1915—1918 роках служив на Західному фронті молодшим лікарем 80-го Кабардинського полку російської армії.

У 1918 році отримав диплом лікаря в Саратовському університеті та був призваний до Червоної армії. З 1919 року працював ординатором, а потім асистентом госпітальної хірургічної клініки Саратовського університету під керівництвом С. Спасокукоцького.

У 1926 році був запрошений на кафедру хірургії 2-го Московського медичного інституту. Працював асистентом, потім старшим асистентом, отримав звання доцента (1935), а після захисту докторської дисертації в 1939 році — професора. У 1939—1941 роках завідував госпітальною хірургічною клінікою 2-го Московського медичного інституту.

У 1943 році, після смерті С. Спасокукоцького, став завідувачем кафедри хірургії 2-го Московського медичного інституту, якою керував до кінця життя. Під час німецько-радянської війни Бакулєв був фронтовим хірургом Резервного фронту, потім головним хірургом евакогоспіталів Москви, завідувачем хірургічного відділення лікарні (головним хірургом) лікувально-санітарного управління Кремля (з 1941 по 1953 рік).

Професійна діяльність Бакулєва пов'язана з такими напрямами медицини, як хірургія нирок, кісткова хірургія, хірургічне лікування виразкової хвороби, хірургія серця, пухлини середостіння та легень. У 1948 ним вперше була проведена успішна операція при вродженій вазі серця — незарощеній Боталовій протоці, в 1951 році — накладено анастомоз між верхньою порожнистою веною та легеневою артерією і зроблено операцію з приводу аневризми грудної аорти, у 1959 році — з приводу анерозми.

14 грудня 1953 — 29 січня 1960 року — президент Академії медичних наук СРСР.

Бакулєв був також одним із піонерів нейрохірургії в СРСР. Засновник та перший директор (з 1955 року) Інституту грудної хірургії (пізніше Інститут серцево-судинної хірургії імені Бакулєва). Один із організаторів Пироговських читань.

Помер 31 березня 1967 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Бакулев Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]