Бартош Папроцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Папроцький.

Бартош Папроцький
пол. Bartosz Paprocki
Народився	1543[1][2]  Стара Воля, Ґміна Щутово, Серпецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3]
Помер	27 грудня 1614(1614-12-27)[4][5]^[…]  Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[7][3][8]
Країна	Річ Посполита Республіка Польща[9]
Діяльність	геральдист, письменник, генеалог, поет
Сфера роботи	історична наука^d[3]
Alma mater	Ягеллонський університет
Мова творів	польська
Рід	Папроцькі^d
Бартош Папроцький у Вікісховищі

Бартош (Варфоломій) Папроцький гербу Яструбець (Ястребець) (пол. Bartosz Paprocki; бл. 1543(1543), Папроцька Воля, тепер Стара Воля поблизу Серпця — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.

Життєпис

Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився поблизу Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.

За деякими джерелами, навчався у Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці.

Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.

24 лютого 1598 року отримав чеське шляхетство (і відповідне прізвище Папроцький з Глогол). Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.

Помер, певне, у Львові, де був похований у крипті костелу Святого Хреста (францисканців).

Сім'я

Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.^[10]

Твори

Його авторству належить книга «Герби польського лицарства», в якій, зокрема, описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка. В працях «Гніздо цноти» (1578) і «Герби польського лицарства» (1584) містяться відомості з історії геральдичної символіки окремих українських магнатських і шляхетських родів, а також воєводств, земель та міст.

• Bartosz Paprocki «Gniazdo cnoty». — Kraków, 1578 [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Bartosz Paprocki «Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r. p. 1584», Biblioteka Polska, Kraków, 1858 [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #121698912 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. Encyklopedie Kroměříže — 2020.
   d:Track:Q115101618
4. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
5. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943
6. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
7. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
   d:Track:Q12342237d:Track:Q125023568
8. Olomouc City Library regional database
   d:Track:Q130368343
9. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
10. Dworzaczek W. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614)… — S. 178.

Джерела

• Дзира Я. І. Папроцький Бартош [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 56. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Dworzaczek W. Paprocki Bartłomiej (Bartosz) herbu Jastrzębiec (ok. 1543—1614) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/1, zeszyt 104. — S. 177—180. (пол.)

Посилання

• Kalendarium życia i twórczości Bartosza Paprockiego. Opracowanie autorskie: dr Bogumiła Dumowska (= Życie oraz twórczość Bartłomieja Paprockiego (1543–1614))
• Kurak Ewa. Lwów – miasto uczonych w twórczości Bartłomieja Paprockiego (1543–1614) // Zeszyty Naukowe TD UJ. Nauki Humanistyczne (link , link 2 )