Бартош Папроцький | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Bartosz Paprocki ![]() | ||||
Народився | 1543[1][2] ![]() Стара Воля, Ґміна Щутово, Серпецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3] ![]() | |||
Помер | 27 грудня 1614[4][5][…] ![]() Львів, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[7][3][8] ![]() | |||
Країна | Річ Посполита Республіка Польща[9] ![]() | |||
Діяльність | геральдист, письменник, генеалог, поет ![]() | |||
Сфера роботи | історична наукаd[3] ![]() | |||
Alma mater | Ягеллонський університет ![]() | |||
Мова творів | польська ![]() | |||
Рід | Папроцькіd ![]() | |||
![]() | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Бартош (Варфоломій) Папроцький гербу Яструбець (Ястребець) (пол. Bartosz Paprocki; бл. 1543, Папроцька Воля, тепер Стара Воля поблизу Серпця — 27 грудня 1614, Львів?) — польський шляхтич, генеалог, хроніст.
Походив із Добжинської землі Корони, зі шляхти частково середньої, частково — дрібної. Народився поблизу Сєрпця. Батько — Анджей, коморник земський добжиньський, мати — його дружина Ельжбета з Єжевських.
За деякими джерелами, навчався у Краківській академії, що не підтверджене в «імматрикуляції». По смерті батьків перед 1567 роком осів у родинних маєтках. Перебував на дворі Петра Горайського. 1567 року разом з братами Росланцем (пізніше — пробощ в Плонську), Войцехом згаданий 3 рази в записах суду Бобровніці.
Пізніше мав тісні контакти зі Зборовськими, їх затятими суперниками — Тенчиньськими. 1572 року мав брати участь в посольстві Анджея Тарановського до Стамбулу.
24 лютого 1598 року отримав чеське шляхетство (і відповідне прізвище Папроцький з Глогол). Тривалий час прожив у Чехії, Моравії.
Помер, певне, у Львові, де був похований у крипті костелу Святого Хреста (францисканців).
Його дружиною була Ядвіґа з Коссобудзьких (значно старша за нього віком), донька сєрпського каштеляна Миколая, вдова млавського старости Вісьнєвського, потім — Жицького. Дружина — дідичка Крайкова, половини Липи коло Рацьонжа. Дітей у шлюбі не мали, шлюб відбувся близько 1570 року.[10]
Його авторству належить книга «Герби польського лицарства», в якій, зокрема, описав побут і звичаї козаків Запорозької Січі на о. Томаківка. В працях «Гніздо цноти» (1578) і «Герби польського лицарства» (1584) містяться відомості з історії геральдичної символіки окремих українських магнатських і шляхетських родів, а також воєводств, земель та міст.
![]() |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |