Бегуньщиця

Бегуньщиця словен. Begunjščica
46°25′18″ пн. ш. 14°13′47″ сх. д. / 46.42166667° пн. ш. 14.22972222° сх. д. / 46.42166667; 14.22972222
Країна	Словенія[1]
Регіон	Радовлиця
Розташування	Словенія
Тип	гора[1]
Висота	2060 м[2][3]
Висота відносна	518 м
Бегуньщиця Бегуньщиця (Словенія)
Бегуньщиця у Вікісховищі

Бегуньщиця (словен. Begunjščica) — грядова гора у Караванках. Вона підіймається із західного пасовища Смокуч (словен. Smokuška planina) до святої Анни (Sv. Ana) на її східній стороні. Гора має три головні вершини, найвищою з яких є Великий пік (Veliki vrh, 2.060 метрів). Західна Середня вершина (Srednji vrh) лежить трохи нижче, а найнижчою є гора Бегуньє Вртача (Begunjska Vrtača, 1.997 м). Її південні схили здіймаються над долиною Драги. Підйом на гору відносно легкий і можливий протягом усього року. Взимку і ранньою весною сприятливі умови для гірськолижного туризму.

Панорамний вид

З вершини відкривається гарний панорамний вид. На заході знаходиться Бохінь з його озером, озеро Блед і Триглав. Групу гір Мартульєка з Шкрлатицею, Столом, Вртачею та Кошутою можна побачити на півночі. На східній стороні лежать Камніцькі Савінські Альпи з видатним Сторжичем, а на півдні видно Люблянський басейн.

Роблек Лодж на Бегуньщиці

Марганцева руда

Колись Бегуньщиця була важливим районом видобутку марганцевої руди в Словенії. Ці шахти принесли 79% усіх словенських марганцевих руд, перероблених на металургійному заводі в Єсеніце. Вони були використані в 1872 році інженером Ламбертом фон Панцем для виготовлення феромарганцю, сплаву марганцю та заліза, у доменній печі зі значно вищим вмістом марганцю, ніж це було можливо раніше (37% замість попередніх 12%). Це принесло Крайській промисловій компанії 22 міжнародні визнання, включаючи золоту медаль на Всесвітній виставці 1873 року у Відні та нагороду на Столітній виставці в Пенсільванії в 1876 році^[4][5]. Марганцеву руду викопували в Бегуньщиці до 1915 року. Загалом було викопано 130 000 метричних тонн, що містило в середньому 30% марганцю^[6].

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. geopedia.si
   d:Track:Q12789728
3. http://www.geopedia.si/lite.jsp?locale=en&params=T13_L381_F1173:7624_x424925.816_y148917.063_s15_b4#T105_F2026:24007_x441183_y142214_s15_b4
4. Hočevar, Toussaint (1965). The structure of the Slovenian economy, 1848-1963. Studia Slovenica. с. 30. Шаблон:COBISS.
5. Vilman, Vladimir (2004). Von Pantzove gravitacijske žičnice na Slovenskem [Von Pantnz's gravity ropeways in Slovenia]. Mednarodno posvetovanje Spravilo lesa z žičnicami za trajnostno gospodarjenje z gozdovi [International Symposium Cable Yarding Suitable for Sustainable Forest Management] (PDF) (словен.). с. 9—33. Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014. [Архівовано 2014-04-07 у Wayback Machine.]
6. Herlec, Uroš; Vidrih, Renato (2006). Manganova orudenja v Sloveniji [Manganese Mineralizations in Slovenia]. Mineralna bogastva Slovenije (2006) [Mineral Resources of Slovenia (2006)] (PDF) (Slovenian) . с. 119—124.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бегуньщиця
• Photos, Route and Description
• Begunjščica on summitpost.com