Безіл Коппер

Безіл Коппер
Народився5 лютого 1924(1924-02-05)[1][2]
Лондон, Велика Британія
Помер4 квітня 2013(2013-04-04)[1] (89 років) або 3 квітня 2013(2013-04-03)[3] (89 років)
Країна Велика Британія
Діяльністьписьменник, журналіст, редактор газети
Роки активностіз 1964
Жанрлітература жахів

Безіл Фредерик Альберт Коппер (англ. Basil Copper; 5 лютого 1924 — 4 квітня 2013) — англійський письменник у жанрах горору, фентезі та детективу, а також укладач декількох збірок.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Безіл Коппер народився в Лондоні 1924 році і тривалий час працював журналістом. Він почав писати власні оповідання досить пізно, що, однак, не завадило йому швидко стати в один ряд з найвизначнішими авторами літератури жахів Великої Британії. Для творчості Коппера характерний оригінальний підхід до традиційних для жанру сюжетів та ситуацій, а також поєднання класичних мотивів літератури жахів з елементами наукової фантастики, детективу та психологічної прози.

Оповідання

[ред. | ред. код]

Перше оповідання Коппера, «Павук», опубліковано 1964 року в престижній антології «П'ята панорама жахів». Відтоді його короткі твори стали регулярно з'являтися в різних журналах та збірниках[4]. Від 1967 до 2010 року вийшли такі збірки оповідань Коппера:

  • «Ще не в сутінках» (1967)
  • «Біля узголів'я Зла» (1973)
  • «Блиск полірованих лез»
  • «Під відлуння кроків» (1975)
  • «Далі — темрява» (1977)
  • «Тут водяться демони» (1978)
  • «Голос долі» (1980)
  • «Нічні шепоти» (1999)
  • «Холодна долоня в мене на плечі»
  • «Ніж у спину»
  • «Темрява, туман і тінь: вибрані оповідання Безіла Коппера» (2010)

Окремі романи

[ред. | ред. код]

Велика проза Коппера представлена кількома самостійними романами в жанрі горор:

  • «Величезний білий простір» (1975)
  • «Прокляття насмішників» (1976)
  • «Некрополь» (1980)
  • «Чорна смерть» (1991)
  • «Вовчий дім»

Серійні твори

[ред. | ред. код]

Безіл Коппер також є автором двох великих серій детективних романів. Одна з них присвячена приватному детективу Майклу Фарадею і включає 58 коротких романів, написаних між 1966 і 1988 роками. Друга оповідає про пригоди Солара Понса — персонажа, якого вигадав письменник Август Дерлет, чиїм шанувальником був Коппер, і складається з восьми збірок оповідань (1979—2005) і одного роману, «Солар Понс проти Кігтя Диявола», написаного 1980 року, однак виданого аж 2004 року.

Дослідження

[ред. | ред. код]

Безіл Коппер — автор двох монументальних досліджень, присвячених літературі жахів. Це книги «Вампіри в легендах, історії та мистецтві» (1973) та «Перевертні в легендах, історії та мистецтві» (1977)[4].

Власну творчість Коппера послідовно висвітлено в монографії відомого фахівця з літератури жахів Стівена Джонса «Безіл Коппер: життя в книгах» (2008).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Каталог фантастичної літератури Вежетті
  3. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  4. а б Стивен Джонс. Биографическая заметка о Бэзиле Коппере в антологии «Вампиры» (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]