Бейтеджи

Бейтеджи (алб. bejtexhi; дослівно — творці бейтів, тобто двовіршів) — представники так званого орієнтального напрямку (алб. bejtexhinjë) албанської літератури XVIII ст., що виник на базі фольклора під впливом близькосхідної літератури (головним чином — перської поезії, але за посередництвом турецької). Записувалася арабським письмом, частіше поширювалася усно. У лексиці характерна наявність багатьох арабських та турецьких запозичень. Найважливіші представники бейтеджи — Незім Фракула (Nezim Frakulla), Сулейман Наїбі (Sylejman Naibi) і особливо Хасан Зюко Камбері (Hasan Zyko Kamberi).

Посилання

[ред. | ред. код]
  • А. В. Десницкая. О развитии ориентальной линии в староалбанской литературе // Историко-филологические исследования. Сборник статей памяти академика Н. И. Конрада. Москва: Наука, 1974, с. 63–70.
  • А. В. Десницкая. Албанская литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1988, т. 5, с. 352–356 (електронна версія [Архівовано 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]).
Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.