Мустафа Белялов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Мустафа Османович Белялов | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 4 червня 1957 (67 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нурабад, Самаркандська область, Узбецька РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Узбекистан | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1983 1992 |
СРСР (олімпійська) Узбекистан |
2 (0) 7 (0) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1992 1997 |
«Нурафшан» «Чиланзар» (Т) |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Мустафа Османович Белялов (узб. Mustafo Osmanovich Bilolov; нар. 4 червня 1957, Нурабад, Самаркандська область, Узбецька РСР) — радянський та узбецький футболіст, захисник.
Грати у футбол почав у Таджикистані, в невеликому містечку Чкаловськ. Вихованець ДЮСШ. Перший тренер — Володимир Гаврилович Бурдін[1].
З 1977 року грав у першій лізі за «Памір», в 1980 році перебував на армійській службі у Львові в команді СКА.
У сезоні 1981 року тренер «Пахтакора» Іштван Секеч запросив Белялова в команду[2].
Сам тренер «Пахтакора» Іштван Секеч в одному зі своїх інтерв'ю говорив наступне про захисника:
Якось в одній з ігор тоді ще молодий Бєлялов втратив в центрі поля м'яч, суперник підхопив його та помчав до наших воріт. Бєлялов — за ним, а наздогнати не може, біжить й від образи сльози на очах. Добре воротар виручив, а Бєлялов від повноти почуттів обійняв його і поцілував. Людина він, яка безмежно любить футбол, грає й тренується самозабутньо. Швидкості йому дещо не вистачає, але правильний вибір позиції дозволяє компенсувати цей недолік. Бєлялов відмінно грає головою, і при розіграші стандартних положень біля чужих воріт можна назвати обмаль гравців у країні, які діяли б так уміло, як він[3]. |
Потім грав у «Нурафшоні», українському «Приладисті» з Мукачево та малайзійському «Пераку», в якому завершив кар'єру футболіста.
За олімпійську збірну СРСР провів 2 офіційних матчі у відбірному турнірі на Олімпіаду 1984 года, ставши в її складі переможцем першої європейської зони[4].
За збірну Узбекистану зіграв 7 матчів[5].