Бернгард Зауфант

Бернгард Зауфант
Народився	25 березня 1910(1910-03-25)  Кути, Ґміна Позездже, Венгожевський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Помер	15 квітня 1967(1967-04-15) (57 років)  Людвігсбург, Nordwürttemberg Government Region^d, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Оберстлейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нагрудний знак «За поранення» в золоті Золотий німецький хрест Орден Михая Хороброго 3-го класу Нарукавна стрічка «Курляндія» Нагрудний знак «За танкову атаку»

Бернгард Август Фердинанд Зауфант (нім. Bernhard August Ferdinand Sauvant; 25 березня 1910, Куттен — 15 квітня 1967, Людвігсбург) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1930 році вступив до рейхсверу. В 1936 році був зарахований в 36-й танковий полк. До 1939 року — командир 1-ї роти свого полку. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також німецько-радянської війни. З серпня 1942 року — командир 1-го батальйону свого полку, з яким він брав участь у наступі на Сталінград. З листопада 1942 по січень 1943 року командував бойовою групою «Зауфант», яка досягла великого успіху в районі між Доном, Волгою та Дніпром. 12 грудня 1942 року серйозно поранений та евакуйований з котла. В лютому 1943 року призначений командиром 505-го важкого танкового батальйону, з яким він відзначився під час битви на Курській дузі. 13 серпня 1943 року серйозно поранений. Після одужання у вересні 1944 року призначений командувачем 3-го танкового полку і командував ним до кінця війни. Брав участь у боях в Курляндії.

Звання

• Фанен-юнкер (1930)
• Фенріх (1931)
• Оберфенріх (1932)
• Лейтенант (1933)
• Оберлейтенант (1936)
• Гауптман (1940)
• Майор (1942)
• Оберстлейтенант (1943)
• Оберст (1945)

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го класу (4 роки)
  • 3-го класу (12 років; 1938)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (21 вересня 1939)
  • 1-го класу (27 жовтня 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град» (19 жовтня 1939)
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
  • в сріблі (18 травня 1940)
  • 2-го ступеня «25»
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (28 серпня 1942)
  • в сріблі
  • в золоті (1944)
• Німецький хрест в золоті (13 вересня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (30 листопада 1942)
  • дубове листя (№ 260; 28 липня 1943)
• Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 15 червня 1943)
• Нарукавна стрічка «Курляндія» (7 травня 1945)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.