Бернгард Зауфант
| Бернгард Зауфант | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 25 березня 1910 Кути, Ґміна Позездже, Венгожевський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща | |||||||||
| Помер | 15 квітня 1967 (57 років) Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, ФРН | |||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||||||
| Військове звання | Оберстлейтенант | |||||||||
| Нагороди |
  | |||||||||
Бернгард Август Фердинанд Зауфант (нім. Bernhard August Ferdinand Sauvant; 25 березня 1910, Куттен — 15 квітня 1967, Людвігсбург) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
В 1930 році вступив до рейхсверу. В 1936 році був зарахований в 36-й танковий полк. До 1939 року — командир 1-ї роти свого полку. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також німецько-радянської війни. З серпня 1942 року — командир 1-го батальйону свого полку, з яким він брав участь у наступі на Сталінград. З листопада 1942 по січень 1943 року командував бойовою групою «Зауфант», яка досягла великого успіху в районі між Доном, Волгою та Дніпром. 12 грудня 1942 року серйозно поранений та евакуйований з котла. В лютому 1943 року призначений командиром 505-го важкого танкового батальйону, з яким він відзначився під час битви на Курській дузі. 13 серпня 1943 року серйозно поранений. Після одужання у вересні 1944 року призначений командувачем 3-го танкового полку і командував ним до кінця війни. Брав участь у боях в Курляндії.
- Фанен-юнкер (1930)
- Фенріх (1931)
- Оберфенріх (1932)
- Лейтенант (1933)
- Оберлейтенант (1936)
- Гауптман (1940)
- Майор (1942)
- Оберстлейтенант (1943)
- Оберст (1945)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го класу (4 роки)
- 3-го класу (12 років; 1938)
- Залізний хрест
- 2-го класу (21 вересня 1939)
- 1-го класу (27 жовтня 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град» (19 жовтня 1939)
- Нагрудний знак «За танкову атаку»
- в сріблі (18 травня 1940)
- 2-го ступеня «25»
- Нагрудний знак «За поранення»
- в чорному (28 серпня 1942)
- в сріблі
- в золоті (1944)
- Німецький хрест в золоті (13 вересня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (30 листопада 1942)
- дубове листя (№ 260; 28 липня 1943)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 15 червня 1943)
- Нарукавна стрічка «Курляндія» (7 травня 1945)
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.