Богуслав Фредерік Радзивілл
| Богуслав Фредерік Радзивілл | |
|---|---|
| Bogusław Fryderyk Radziwiłł | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Boguslaw Fryderyk Wilhelm Ludwik Mariusz Ferdynand August Radziwill  |
| Народився | 3 січня 1809[1][2][3] Кенігсберг, Прусське королівство або Королевець, Східна Пруссія, Прусське королівство |
| Помер | 2 січня 1873[1][2][3] (63 роки) Берлін, Німецька імперія |
| Підданство | королівство Пруссія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | німецька і польська |
| Титул | князь |
| Посада | member of the Prussian House of Lordsd |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Антоній Генріх Радзивілл |
| Мати | Луїза Прусська |
| Брати, сестри | Вільгельм Радзивілл і Elisa Radziwilld |
| У шлюбі з | Луїза Прусська |
| Діти | 5 синів і 4 доньки |
 | |
Богуслав Фредерік Вільгельм Маріуш Фердинанд Август Радзивілл (*3 січня 1809 — 2 січня 1873) — військовий діяч польського походження королівства Пруссія. Був 2-м ординатом на Пшигодзіце, 11-м ординатом Олицьким.
Походив з магнатського роду Радзивіллів, Прусської лінії Несвізько-Олицької гілки. Третій син Антонія Генріха Радзивілла, намісника великого князівства Познаньського, і Луїзи Прусської. Народився 1809 році у Кенінгсберзі. Замолоду обрав військову кар'єру. У 1828 році отримав звання молодшого лейтенанта.
У 1832 році оженився з представницею роду Кларі-Альдрінген. 1833 року після смерті батька разом зі старшим братом Вільгельмом Радзивіллом розділив основні родині володіння, ставши ординатом Олицьким і Пшигодзицьким. У 1836 році у званні капітана вийшов у відставку. Після цього протягом 10 років був членом Берлінського магістрату, опікувався бідними. Також був патрон парафіяльного костелу в Острув-Великопольський. Він брав участь у заснуванні Островської королівської гімназії. Був провідним членом католицької парафії Хедвіг в Берліні. Радзивілл сприяв заснуванню першої католицької лікарні в Берліні.
Служив в 1-му гвардійському піхотному полку. У 1840 році отримав чин майора. 1847 року став членом панської курії Об'єднаного ландтагу. У 1848 році виступав проти включення великого князівства Познанського до складу Прусського королівства.
На початку 1850-х років стає членом парламенту Ерфуртського союзу. У 1854 році увійшов до складу палати панів — верхньої палати парламенту Пруссії. Симпатизував католицькій центристській партії. Також належав до місцевого ландтагу Познані. Водночас Радзивіл став почесним членом Товариства католицького читання. Завдяки родинним зв'язкам вплинув на короля Вільгельма I задля створення в Міністерстві духовності католицького відділу. завдяки цьому сприяв збереженню національного духу на польських землях. Втім більше уваги приділяв підтримці католицької церкви загалом.
У 1870 році став генерал-лейтенантом. Після звільнення з військової служби займався благодійністю. Помер 1873 року.
Дружина — Леонтіна-Габріела, донька Карла Йосипа, 3-го князя Кларі-Альдрінген.
Діти:
- Фердинанд Фредерік (1834—1926), 12-й ординат Олицький і 3-й ординат Пшигодзіцький
- Фредерік Вільгельм (1836—1922)
- Фредеріка Вільгеміна (1837—1843)
- Фредерік Вільгельм (1839—1907)
- Пауліна Людвіка (1841—1894), відомий філантроп
- Едмунд (1842—1895)
- Адам Єжи (1844—1907 році)
- Феліція Марія (1849—1930), дружина князя Ріхарда фон Клари унд Альдрінген
- Матильда Кунегунда (1850—1931)
- Hermann Krüger (Hrsg.): Chronik des preußischen Herrenhauses. Ein Gedenkbuch zur Erinnerung an das dreißigjährige Bestehen des Herrenhauses. Berlin, 1885. S.44
- Boguslavas Frederikas Radvila. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.