Бондопаддхай Манік

Бондопаддхай Манік
Ім'я при народженнібенг. প্রবোধকুমার বন্দ্যোপাধ্যায় Редагувати інформацію у Вікіданих
Псевдоমানিক বন্দ্যোপাধ্যায় Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 травня 1908(1908-05-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Dumkad, Santhal Pargana divisiond, Біхар, Британська Індія, Британська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 грудня 1956(1956-12-03) (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Колката, Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Британська Індія
 Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняБаранагарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, сценарист Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПрезидентський університет (Колката), Bankura Christian Colleged і Midnapore Collegiate Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовбенгальська Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0051780 Редагувати інформацію у Вікіданих

Бондопаддхай Манік (справжнє ім'я і прізвище — Прободх Кумар; 6.VIII.1908, село Малбоді, поблизу міста Даккі — 3.XII.1956, Калькутта) — бенгальський письменник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Писав бенгальською мовою. Ранні твори: збірка оповідань «Тітонька Отоші» (1935), роман «Маріонетки» (1936). Збірка оповідань «Підробка» (1944), «Сьогодні і позавчора», «Ситуація» (обидва — 1946), романи «Дорожче за золото» (1951), «Пліч-о-пліч» (1952), «Жовта ріка і зелений ліс» (1956) відображають життя трудящих. Збірка оповідань «Копійчана оплата», «Велике і мале» (обидва — 1948) пройняті мотивами дружби індусів і мусульман.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бондопаддхай Манік // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 527.