Божидар Ралич | |||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 25 листопада 1904 | ||||||||||||||||
Плашки, Австро-Угорщина | |||||||||||||||||
Смерть | 17 жовтня 1978 (73 роки) | ||||||||||||||||
Белград, Югославія | |||||||||||||||||
Громадянство | Сербія | ||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Бошко Ралич (сербохорв. Boško Ralić, 25 листопада 1904, Плашки — 17 жовтня 1978, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції правого півзахисника.
Виступав, зокрема, за клуб «Конкордія» (Загреб), а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії.
Виступав у складі загребського клубу «Конкордія». В 1930 році виграв з командою перший в її історії титул чемпіона Югославії. Для потрапляння до фінального турніру клуб посів друге місце у чемпіонаті Загреба, а потім у кваліфікації переміг «Ілірію» з Любляни. У фінальній шістці «Конкордія» набрала 15 очок, на два випередивши «Югославію» і «Хайдук». На рахунку Ралича 9 матчів у фінальному турнірі й один у кваліфікації[2].
У 1931 році став з командою срібним призером чемпіонату, зігравши у фінальному турнірі 10 матчів, у яких забив 3 голи[3].
В 1932 році вдруге став чемпіоном країни. «Конкордія» посіла друге місце у кваліфікаційній групі, поступившись «Хайдуку». Фінальний турнір цього разу проводився за кубковою системою. Клуб переміг у чвертьфіналі «Вікторію» (Загреб) (3:0 і 7:3), а у півфіналі белградську «Югославію» (0:0, 6:1). У фіналі «Конкордія» двічі перемогла «Хайдук» з однаковим рахунком 2:1[4].
Загалом у фінальному турнірі чемпіонату Югославії зіграв 62 матчі і забив 5 голів[5].
У 1932 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у матчі проти Іспанії (1:2)[6]. У 1933 році у ролі капітана брав участь у матчах Балканського кубка, що проходив у Бухаресті. Югославія перемогла збірні Греції (5:3) і Болгарії (4:0), але поступилась у вирішальній грі господарям румунам (0:5), посівши друге місце[7].
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів.
У 1930—1935 роках виступав у складі збірної Загреба, за яку зіграв 12 матчів[8]
У 1947—1948 роках тренував Металац (Белград). Після чого перебрався в команду «Црвена Звезда», де працював з юнацькими командами. По завершенні сезону 1953/54 був призначений головним тренером першої команди, змінивши Любишу Брочича. Пропрацював з командою до грудня 1954 року, поступившись місцем Миловану Чиричу[8].
В кінці 50-х років тренував клуби «Напредак» (Крушевац) і «Бор». З січня 1960 року повернувся до «Црвена Звезда», але працював з резервною командою[9]. Був відомою особистістю серед гравців і вболівальників «червоно-білих», залишився в спогадах як хороший фахівець та дуже добра людина[8].
Помер на пенсії восени 1976 року у віці 73 років.
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
24.04.1932 | Ов'єдо | Іспанія | 2 – 1 | Югославія | товариський матч | - | |
03.05.1932 | Лісабон | Португалія | 3 – 2 | Югославія | товариський матч | - | |
29.05.1932 | Загреб | Югославія | 0 – 3 | Польща | товариський матч | - | |
26.06.1932 | Белград | Югославія | 7 – 1 | Греція | Балканський кубок | - | |
30.06.1932 | Белград | Югославія | 2 – 3 | Болгарія | Балканський кубок | - | |
03.07.1932 | Белград | Югославія | 3 – 1 | Румунія | Балканський кубок | - | |
Усього | Матчів | 6 | Голів | 0 |
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |