Бруно фон Мудра
| Бруно фон Мудра | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 1 квітня 1851[1][2]  Бад-Мускау, Герліц, Саксонія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 21 листопада 1931[1][2] (80 років) Шверін, Вільна держава Мекленбург-Шверін, Веймарська республіка, Німецький Райх | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал від інфантерії | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Бруно Юліус Мудра, з 16 червня 1913 року — фон Мудра (нім. Karl Bruno Julius von Mudra; 1 квітня 1851, Бад-Мускау — 21 листопада 1931, Шверін) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.
На відміну від більшості німецьких офіцерів, Мудра не походив з родини спадкових військовиків: його батько був теслею. В 1863/70 роках навчався в гімназії в Котбусі, після чого вступив в Прусську армію. В 1881/84 роках навчався в Прусській військовій академії в Берліні. З 27 серпня 1907 року — командир 39-ї піхотної дивізії в Кольмарі. З 2 березня 1910 року — генерал-губернатор Меца. В 1911 році призначений головним інспектором фортець. З 1 березня 1913 року — командир 16-го армійського корпусу.
На початку Першої світової війни корпус Мудра входив до складу 5-ї армії. Мудра отримав наказ не допустити прорив французьких військ через Аргоннський ліс, що він успішно виконав. З березня 1916 року — командир Східної штурмової групи, яка розташовувалася на лівому березі Мааса. Учасник Верденської битви. З 22 жовтня 1916 по 2 січня 1917 року — командувач 8-ю армією, з 4 січня 1917 по 17 червня 1918 року — армійською групою «А», з 18 червня 1918 року — 1-ю, з 12 жовтня 1918 року — 17-ю армією. Мудра виступав за продовження війни, незважаючи на навдачі німецької армії, проте його погляди були прийняті військовим кабінетом в Берліні. 19 січня 1919 року 17-та армія була розформована, а Мудра вийшов на пенсію.
Спочатку Мудра жив у Вісбадені. 21 березня 1923 року він був арештований французькою окупаційною владою з політичних мотивів, проте 24 березня був звільнений. Він переїхав у Шверін, вступив в Німецьку національну народну партію і виступав за нову «збройну атаку» на Захід для «розплати зі спадковим ворогом». З 25 липня 1925 року — перший голова Союзу німецьких саперів.
- Однорічний доброволець (6 жовтня 1870)
- Фенріх портупеї (15 липня 1871)
- Другий лейтенант (9 березня 1872)
- Перший лейтенант (11 грудня 1879)
- Гауптман (15 липня 1886)
- Майор (16 липня 1891)
- Оберстлейтенант (17 червня 1897)
- Оберст (18 квітня 1900)
- Генерал-майор (18 червня 1903)
- Генерал-лейтенант (22 березня 1907)
- Генерал піхоти (13 вересня 1911)
- Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
- Орден Червоного орла
- 4-го класу
- 3-го класу з бантом
- 2-го класу з дубовим листям
- зірка до ордена 2-го класу
- 1-го класу з дубовим листям
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Столітня медаль
- Орден Корони (Пруссія)
- 3-го класу
- 2-го класу із зіркою
- 1-го класу
- Орден Альберта (Саксонія)
- офіцерський хрест
- великий хрест
- золоті зірка і мечі до великого хреста
- Орден «За військові заслуги» (Баварія)
- 3-го класу
- офіцерський хрест
- 2-го класу із зіркою
- 1-го класу
- великий хрест з мечами
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу
- Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Іран)
- Орден Меджида 1-го класу (Османська імперія)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест
- Орден Залізної Корони 1-го класу (Австро-Угорщина)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
- Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
- Ганзейський хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (13 січня 1915)
- дубове листя (17 жовтня 1916)
- Почесний громадянин міста Бад-Мускау (лютий 1915)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
- Почесний шеф Королівського піхотного полку (6-го Лотаринзького) №145
- На честь Мудра були названі численні казарми вермахту, а також казарми бундесверу в Кельні.
- В Берліні є вулиця Мудра (нім. Mudrastraße), в Майнці — вулиця генерала Мудра (нім. General-Mudra-Straße).
- З 1983 року Союз німецьких саперів щороку вручає найкращим випускникам курсів кандидатів в офіцери інженерних військ Премію генерала фон Мудра (нім. General-von-Mudra-Preis).
- Zuchthaus-Erinnerungen aus den besetzten Gebiet, 1924
- Generalfeldmarschall Colmar Freiherr von der Goltz, in: „Das Volk in Waffen – Ein Buch über Heerwesen und Kriegführung unserer Zeit“, 6. Auflage des alten Werkes, zugleich 1. Auflage der auf Grund der Erfahrungen des Weltkrieges durchgeführten Neubearbeitung von Friedrich Freiherr von der Goltz, 1925 (teilweise Wiederabdruck in: „Im Gedenken an Colmar Freiherr von der Goltz“, 1936)
- Generalfeldmarschall Colmar Freiherr von der Goltz seine Bedeutung als Chef des Ingenieur- und Pionierkorps und Generalinspekteur der Festungen, in: „Das Ehrenbuch der Deutschen Pioniere“, herausgegeben von Paul Heinrici, 1932, S. 25–32
- Karl-Heinz Lutz: Mudra, Bruno von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 18, Duncker & Humblot, Berlin 1997, ISBN 3-428-00199-0, S. 260 f.
- Klaus-Ulrich Keubke: Der General der Infanterie Bruno von Mudra. In: Zeitschrift für Heereskunde. Jg. 74 (2010), Nr. 438, S. 212–215.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117604542 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.