Біграмний шифр — це криптографічний алгоритм, призначений для шифрування груп з двох букв (біграм).
«Батьком» біграмних шифрів вважають німецького абата Йоганеса Трісемуса, який ще 1508 року у своїй роботі з криптології, яка називалася «Поліграфія», вперше згадав про можливість шифрування біграм, тобто, дволітерних поєднань. Їх стійкість до розкриття виявилася значно вищою, ніж у попередників, тому деякі біграмні шифри зберегли актуальність аж до Другої світової війни.
В роки Першої світової війни Велика Британія використовувала біграмний «Шифр Плейфера».
Біграмний шифр «Подвійний квадрат», винайдений англійцем Чарльзом Вітстоном 1854 року, в роки Другої світової війни використовували німці.
Біграми використовують в одній з найуспішніших мовних моделей для розпізнавання мовлення.[1] Вони є частковим випадком N-грам.
Частоти біграм можна використати в криптографії для розв'язання криптограм. (Див. Частотний аналіз)
Частоти біграм є одним з підходів до статистичної ідентифікації мови.
Біграми допомагають отримати умовну ймовірність символу з урахуванням попереднього символу, застосовуючи відношення умовної ймовірності:
Тобто, ймовірність символу , якому передує символ , дорівнює ймовірності їх біграми , поділеній на ймовірність попереднього символу.
Частота найпоширеніших біграм у невеликому англомовному корпусі:[2]
th 1.52 en 0.55 ng 0.18 he 1.28 ed 0.53 of 0.16 in 0.94 to 0.52 al 0.09 er 0.94 it 0.50 de 0.09 an 0.82 ou 0.50 se 0.08 re 0.68 ea 0.47 le 0.08 nd 0.63 hi 0.46 sa 0.06 at 0.59 is 0.46 si 0.05 on 0.57 or 0.43 ar 0.04 nt 0.56 ti 0.34 ve 0.04 ha 0.56 as 0.33 ra 0.04 es 0.56 te 0.27 ld 0.02 st 0.55 et 0.19 ur 0.02
Доступні також повні таблиці частоти біграм для більших корпусів.[3][4]