Біла гвардія (телесеріал)
| Біла гвардія | |
|---|---|
| Белая гвардия | |
| Жанр | драма, історичний фільм |
| Країна |  Росія |
| Мова | російська |
| Ориг. мережа | Росія-1 |
| Рік | 2012 |
| Ориг. показ | 3-4 березня 2012 — |
| Віковий рейтинг | 16+ |
| Тривалість | 47 хвилин |
| Кількість сезонів | 1 |
| К-сть епізодів | 8 |
| Місце фільм. | Санкт-Петербург, Київ |
| Творча команда | |
| Першооснова | Біла гвардія |
| Режисер(и) | Сергій Снежкін |
| Сценарист(и) | Марина Дяченко Сергій Дяченко |
| Продюсер(и) | Олександр Роднянський |
| Актори | Костянтин Хабенський, Михайло Пореченков, Ксенія Раппопорт |
| Технічні дані | |
| Українськомовна локалізація | |
Біла гвардія (рос. Белая гвардия) — російський телесеріал знятий Сергієм Снєжкіним за однойменним романом та розповіддю «Я вбив» Михайла Булгакова. Прем'єрний показ серіалу відбувався 3 березня 2012 на телеканалі Росія-1. Зйомки серіалу проводились в Санкт-Петербурзі та Києві[1].
Події серіалу відбуваються за книгою Михайла Булгакова. Дія роману розгортається в 1918 році, коли з Міста йдуть німці, які окупували Україну, і їх захоплюють війська Петлюри.
Герої — Олексій Турбін (28 років), Олена Турбіна-Тальберг (24 роки) і Миколка (17 років) — залучені в круговерть військових і політичних подій. Місто (в якому легко впізнається Київ) окуповане німецькою армією. Після підписання Берестейського миру воно не потрапляє під владу більшовиків і стає притулком безлічі російських інтелігентів і військових, які тікають з РРФСР. У місті створюються офіцерські бойові організації під покровительством гетьмана Скоропадського — союзника німців, недавніх ворогів. На Місто наступає армія Петлюри. На час подій роману укладено Комп'єнське перемир'я і німці готуються залишити Місто. Фактично, від Петлюри його обороняють лише добровольці. Розуміючи складність свого становища, вони заспокоюють себе чутками про наближення французьких військ, які нібито висадилися в Одесі (відповідно до умов перемир'я вони мали право зайняти окуповані території Росії до Вісли на заході). Жителі міста — Олексій (фронтовик, військовий лікар) і Миколка Турбіни йдуть добровольцями в загони захисників міста, а Олена оберігає будинок, який стає притулком офіцерів російської армії. Оскільки обороняти Місто власними силами неможливо, командування й адміністрація гетьмана кидають його напризволяще і йдуть разом з німцями (сам гетьман при цьому маскується під пораненого німецького офіцера). Добровольці — російські офіцери і юнкери безуспішно обороняють Місто без командування проти переважаючих сил противника (автор створив блискучий героїчний образ полковника Най-Турса). Частина командирів, розуміючи безглуздість опору, розпускають своїх бійців по домівках, інші діяльно організують опір і гинуть разом з підлеглими. Петлюра займає Місто, влаштовує пишний парад, але через кілька місяців змушений здати його більшовикам.
- Костянтин Хабенський — Олексій Васильович Турбін
- Ксенія Раппопорт — Олена Турбіна-Тальберг
- Михайло Пореченков — Віктор Вікторович Мишлаєвський
- Яніна Студіліна — Анюта
- Євген Дятлов — Леонід Юрійович Шервінський
- Євген Стичкін — Федір Миколайович Степанов
- Юрій Іцков — Василь Іванович Лисович (Василина)
- Андрій Зібров — Олександр Броніславович Студзиський
- Сергій Гармаш — Олесь Козир-Зірка
- Олексій Серебряков — Фелікс Най-Турс
- Ірина Скобцева — Марія Францівна Най-Турс
- Федір Бондарчук — Михайло Семенович Шполянський
- Володимир Вдовиченков — Плешко
- Юрій Стоянов — Блохін
- Олексій Гуськов — Малишев
- Іван Краско — Максим
- Сергій Шакуров — гетьман Скоропадський
- Сергій Барковський — отець Олександр
- Автори сценарію: Марина Дяченко, Сергій Дяченко
- Режисер: Сергій Снєжкін
- Продюсер: Олександр Роднянський
- Оператор: Сергій Мачильський
- Композитор: Юрій Потєєнко
Серіал переповнений антиукраїнськими наратими в яких висміюють укранців як народ, їхню мову та прагнення до незалежності. У серіали міститься таких моментів більше аніж в романі[2][3].
28 квітня 2014 року Міністерство культури України заборонили серіалу до прокату разом з фільмом Піддубний[4].
- ↑ Белая гвардия (2012), 11 січня 2022, процитовано 30 січня 2025
- ↑ Чому в Україні заборонили «Белую гвардию»?. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly (укр.). Процитовано 31 січня 2025.
- ↑ Українофобія замість мистецтва. День. 18 травня. Архів оригіналу за 20 червня 2024. Процитовано 5 лютого 2025.
- ↑ Госкино Украины запретило "Белую гвардию" и "Поддубного". BBC News Русская служба (рос.). 29 липня 2014. Процитовано 30 січня 2025.