Бірман Серафима Германівна

Бірман Серафима Германівна
Народилася29 липня (10 серпня) 1890[1]
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла11 травня 1976(1976-05-11)[1][2] (85 років)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльністьакторка, театральна режисерка, кінорежисерка
Відомі учніГранатов Юрій Миколайович
ЗакладТеатр Ленком, Московський художній театр, МХАТ 2-йd, Друга студія ММТd, Театр імені Моссовєта і Театр імені Моссовєта
У шлюбі зA. Talanovd
IMDbnm0083643
Нагороди та премії
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 1-го ступеня народний артист РРФСР
CMNS: Бірман Серафима Германівна у Вікісховищі

Серафима Германівна Бірман (10 серпня 1890, Кишинів, Російська Імперія — 11 травня 1976, Ленінград, СРСР) — російська та радянська актриса театру та кіно, театральний режисер, педагог, мемуарист, теоретик. Лауреат Сталінської премії І ступеня (1946). Народна артистка РРФСР (1946).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Серафима Бірман народилася 29 липня (10 серпня) 1890 року в православній родині штабскапітана 51-го резервного піхотного батальйону, Германа Михайловича Бірмана та його жінки, Олени Іванівни.

Мати Серафими була молдованкою та майже не розмовляла російською мовою. Батько походив з різночинців та рано став сиротою, а за службу в армії був удостоєний особистого дворянства.

Після закінчення гімназії (була нагороджена золотою медаллю), вона прожила рік в селі Чернолеука, де її сестра працювала лікарем. Вона, побувавши на виставі «Лікар Стокманн» Костянтина Станіславського, порадила Серафимі вступити до МХТу.

Казимір Костянтин Федорович, який володів маєтком в селі Чернолеука, погодився оплатити перший рік навчання в театральній школі. В липні 1908 року Серафима переїхала до Москви, де одночасно навчалась на історико-філологічному факультеті Московських вищих жіночих курсах та в Драматичній школі Олександра Адашева. Вчилася разом з Євгеном Вахтанговим.

В 1911 році завершила навчання в театральній школі та була прийнята в трупу МХТ. В 1913 році перейшла в 1-у студію МХТ. З 1924 по 1936 рік Серафима є актрисою МХАТу.

В 1936—1938 рр. вона працювала в театрі імені Моссовєта, де поставила виставу «Васса Желєзнова», в якій виконала головну роль. Після арешту Всеволода Меєргольда Серафима продовжила роботу над його постановкою опери «Семен Котко» Прокоф'єва, прем'єра якої відбулася 1940 року в театрі імені Станіславського. В 1938 році вона стає одною із засновників театру «Ленком», де працювала до 1958 року.

З 1958 року знову працює в театрі імені Моссовєта.

Серафима Бірман почала зніматися в кіно з 1918 року, граючи епізодичні ролі в роботах Олександра Волкова. Після цього вона знову почала з'являтися на екранах в середині 1920-их, граючи в популярних комедійних фільмах «Закрійник із Торжка» та «Дівчина з коробкою».

В 1944 році Бірман зіграла одну із головних ролей у фільмі Ейзенштейна «Іван Грозний», за що була удостоєна Сталінської премії І ступеня та звання народної артистки РРФСР.

Після смерті свого чоловіка, Олександра Таланова, у Серафими почалися проблеми з психічним здоров'ям. Згодом, вона покинула театр, а після смерті покоївки залишилась одна. Зрештою, небога відвезла Серафиму Бірман до Ленінграду та відправила її у божевільню.

Серафима Германівна померла 11 травня 1976 року. Похована разом з чоловіком на Новодівичому цвинтарі.[3]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ Серафима Бирман. Архів оригіналу за 23 січня 2018.