Вайсберг Марюс Ерікович

Вайсберг Марюс Ерікович
Дата народження1 квітня 1971(1971-04-01) (53 роки)
Місце народженняМосква, СРСР
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materУніверситет Південної Каліфорнії
Професіякінорежисер, сценарист, кінопродюсер
IMDbID 0049592
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайсберг.

Марюс Ерікович Вайсберг (справжнє прізвище Бальчунас, лит. Marius Balčiūnas; нар. 1 квітня 1971, Москва) — литовсько-єврейський кінорежисер, сценарист і продюсер, автор російських пародійних кінокомедій.

Біографія

[ред. | ред. код]

Мати — литовка Дангуоле Бальчюнене (лит. Danguolė Balčiūnienė) — довгий час працювала в торговому представництві Литовської РСР у Москві. Батько — єврей Ернст Маркович Вайсберг[1] (20.07.1934 — 09.03.2007) — директор картин у СРСР, продюсер, директор «Мосфільм-сервіс» кіноконцерну «Мосфільм». У радянський час працював з Андрієм Тарковським («Дзеркало»), Андрієм Кончаловським («Сибіріада»), Кареном Шахназаровим («Царевбивця»), в пострадянський час був зайнятий виробництвом телесеріалів.

Кінокар'єра

[ред. | ред. код]

У 1989 році вступив до ВДІКу (ВГИК) на курс В. Наумова. Потім навчався в Школі кінематографії і телебачення в Університеті Південної Каліфорнії (USC School of Cinema-Television), отримав диплом в 1996 році. Його перша робота як кінорежисера — фільм «Мест нет» (Місць Немає, «No Vacancy», 1999).

Починаючи з фільму «Гітлер капут!», працює під прізвищем Вайсберг.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Фільм
Режисер Сценарист Продюсер
1999 Вакансії відсутні
Green tickТак
Green tickТак
2002 Мей
Green tickТак
2006 Старший син
Green tickТак
Green tickТак
2008 Гітлер капут!
Green tickТак
Green tickТак
2009 Кохання у великому місті
Green tickТак
Green tickТак
2010 Кохання у великому місті 2
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
2012 8 перших побачень
Green tickТак
2012 Ржевський проти Наполеона
Green tickТак
2014 Кохання у великому місті 3
Green tickТак
Green tickТак
2015 8 нових побачень
Green tickТак
Green tickТак
2016 8 кращих побачень
Green tickТак
2017 Бабця легкої поведінки
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак
2018 Нічна зміна
Green tickТак
Green tickТак
Green tickТак

Критика

[ред. | ред. код]

У своїх інтерв'ю режисер визнає, що його роботи важко сприймаються в інтелектуальних колах. При цьому він залишає за собою право самостійно встановлювати межі смаку та вульгарності і стверджує, що преса направлено нав'язує думку про низький творчий рівень його стрічок[2].

Відгуки в пресі носять переважно негативний характер. Журнал «Коммерсант» вважає, що творці стрічок подібного роду «не в змозі контролювати фізіологічний процес виригання цитат і жартів, які виходять з них спонтанно, як блювотні маси»[3].

«Чим скабрезніші жарти, тим вище касові збори, <…> цим принципом керуються автори комедії „Ржевський проти Наполеона“» — стверджує оглядач РИА Новости Сергій Варшавчик і наводить думку головного редактора журналу «Мистецтво кіно» Данила Дондурея: «Це бізнес, нічого особистого. Останнім часом абсолютні чемпіони прокату — кінокомікси. А тут комікси вийшли заміж за вульгарщину»[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://mdesign.ru/projects/globus21/rus/about/index.shtml[недоступне посилання]
  2. ↑ Реутова К. (25.01.2012). Американское ощущение юмора. Взгляд.ру. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 24 травня 2012.
  3. ↑ Гитлер капут!. Журнал «Коммерсантъ Weekend». №36 (82), 19.09.2008. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 24 травня 2012.
  4. ↑ Варшавчик С. (25.01.2012). Кино о войне 1812 года: «комиксы вышли замуж за пошлятину». РИА Новости. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 25 травня 2012.