Валері Манто | ||||
---|---|---|---|---|
Valérie Manteau | ||||
Народилася | 1985 Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француженка | |||
Діяльність | письменниця, журналістка, видавець | |||
Сфера роботи | журналістика[1], літературна діяльністьd[1] і белетристика[1] | |||
Заклад | Шарлі Ебдо, Q3236498?, Музей цивілізацій Європи і Середземномор'я і La Marseillaise[d] | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | роман, есе | |||
Magnum opus | Calme et Tranquille (2016), Le Sillon (2018) | |||
Нагороди | Премія Ренодо (2018), Trophée Nouvelles d'Arménie Magazine (2018) | |||
| ||||
Валері Манто (фр. Valérie Manteau, 1985, Франція) — французька письменниця, видавець та журналістка.
Валері Манто народилася у 1985 році у Франції.
2009-2013 рр. - дописувач сатиричної газети Charlie Hebdo.[2]
2008-2013 рр. - редактор Les Échappés.[2][3]
У 2013 році вона приєдналася до Музею європейських і середземноморських цивілізацій у Марселі. Працювала там менеджером відділу видавничої справи та розповсюдження до 2018 р.
Живучи в районі Марселя Ноа, вона є членом Collectif du 5 novembre.[4] Є співавтором форуму Nous sommes tous des enfants de Noailles, опублікованого в Le Monde 30 січня 2019 року разом з Робертом Ґедігуяні, Кені Аркана, IAM, Софі Калле, Барбарою Кассін тощо.
Валері Манто живе у Марселі, Парижі та Стамбулі.
Перші дві книги Calme et Tranquille (2016) та Le Sillon (2018) Валері Манто опублікувала у видавництві Le Tripode. Для написання цих романів письменниця відвідувала Туреччину.[2]
За роман Le Sillon Валері Манто отримала у 2018 році другу за значенням літературну премію Франції після Гонкурівської премії – премію Ренодо.[5][6]