Вальтер Шойнеманн
| Вальтер Шойнеманн | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Walter Scheunemann | |||||||||
 | |||||||||
| Народився | 26 березня 1909 Бонкув, Ґміна Ключборк, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща | ||||||||
| Помер | 29 грудня 1949 (40 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН | ||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||
| Військове звання | оберст | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Вальтер Шойнеманн (нім. Walter Scheunemann; 26 березня 1909, Банкау — 29 грудня 1949, Геттінген) — німецький офіцер, оберст вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Син службовця Імперської залізниці Ернста Шойнеманна і його дружини 4 жовтня 1930 року вступив в прусську охоронну поліцію. 1 серпня 1935 року перейшов в сухопутні війська, з 15 жовтня служив в штабі 50-го піхотного полку 3-ї піхотної дивізії. Учасник Польської кампанії. З 12 жовтня 1939 року — командир взводу 1-ї роти 50-го запасного піхотного батальйону, з 21 листопада 1939 року — взводу 7-ї, з 4 грудня 1939 року — взводу 5-ї роти 50-го піхотного полку, з 22 лютого 1940 року — знову взводу 1-ї роти 50-го запасного піхотного батальйону. Більшу частину Другої світової війни провів у 272-му піхотному полку 93-ї піхотної дивізії: з 25 квітня 1940 року — командир 3-ї, з 20 травня 1940 року — 9-ї роти, з 11 серпня 1941 року — 3-го батальйону, з 6 листопада 1941 року — курсів командира роти, з 31 грудня 1941 року — 1-го, з 22 серпня 1942 року — знову 1-го батальйону. Учасник Французької кампанії та Німецько-радянської війни. З 9 грудня 1943 року — командир 270-го гренадерського полку. 10 грудня 1940 року відправлений в резерв ОКГ. 13 лютого 1945 року направлений на курси командира дивізії. З 9 березня 1945 року виконував обов'язки командира піхотної дивізії «Деберіц». 21 квітня знову відправлений в резерв ОКГ і більше не отримав призначень.
- Оберлейтенант (1 лютого 1940)
- Гауптман (1 квітня 1942)
- Майор (10 березня 1943)
- Оберстлейтенант (1 лютого 1944)
- Оберст (1 вересня 1944)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу (20 червня 1940) — отримав 2 нагороди одночасно.
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (5 серпня 1940)
- дубове листя (№ 202; 6 березня 1943) — вручене особисто Адольфом Гітлером.
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (25 серпня 1940)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (16 вересня 1941)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (8 серпня 1942)
- Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (5 листопада 1944)
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Scheibert, Horst. Die Träger der Ehrenblattspange des Heeres und der Waffen-SS/ Die Träger der Ehrentaffelspange der Kriegsmarine/ Die Inhaber des Ehrenpokals für Besondere Leistung im Lukftkrieg. Friedberg, Ger.: Podzun-Pallas Verlag, 1986, ISBN 3-7909-0283-7
- HOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.