Вероніка довгоквітконіжкова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Подорожникові (Plantaginaceae) |
Рід: | Вероніка (Veronica) |
Вид: | V. peduncularis
|
Біноміальна назва | |
Veronica peduncularis M.Bieb.
|
Вероніка довгоквітконіжкова[1] (Veronica peduncularis) — вид квіткових рослин родини подорожникових (Plantaginaceae).
Це багаторічна рослина 6–40 см. Кореневище й основа стебла сильно розгалужені. Стебла нечисленні, лежачі, плодові гілки висхідні, запушені. Листки яйцеподібні чи довгасті, тонкі, віддалено-пилчасті, біля основи цілокраї; листкова ніжка 1–6 мм, листкова пластина 8–27 × 4–18 мм. Суцвіть 2–5, 10–25-квіткові, нещільні. Чашечка 3–3.5 мм у квітці, 4–5.5 мм у плоді, часток 4, залозисто-запушені, війчасті або голі, рідше залозисті. Віночок білий, блідо-бузковий або блідо-блакитний, з пурпуровими жилками, 8–13 мм в діаметрі. Коробочка поперечно-еліптична, 2.8–4.2 × 3.7–5.3 мм. Насіння 4–8, 0.3–1.8 × 0.9–1.5 мм, гладке[2][3].
Україна, Туреччина, Росія[4][5].
В Україні вид росте у тінистих лісах та на скелях — у Донецькому Лісостепу, рідко (Ворошиловградська обл., Лисичанський р-н); по всьому гірському Криму, часто[2].