Взаємодія людини з котами

Дівчина з молодим котом
Ларрі — головний мишолов кабінету міністрів 2011 року
Терапія котами на роботі, Нью-Джерсі, США

Взаємодія людини з котами тягне за собою сотні мільйонів котів, яких утримують як домашніх тварин по всьому світу. У кішок з людьми або мутуалістичні, або взаємодійні стосунки.

Домашні тварини

[ред. | ред. код]

Кішки є поширеними домашніми тваринами на всіх континентах світу, постійно населених людьми, і їхню глобальну популяцію важко визначити, за оцінками, коливається від 200 до 600 мільйонів[1][2][3][4][5]. У 1998 році в Європі було близько 76 мільйонів котів, 7 мільйонів в Японії та 3 мільйони в Австралії[6]. У звіті за 2007 рік зазначено, що близько 37 мільйонів домогосподарств США володіють котами, в середньому 2,2 кішки на домогосподарство, що дає загальну популяцію близько 82 мільйонів; навпаки, у цій країні близько 72 мільйонів домашніх собак[7]. У 1985 році в Сполучених Штатах коти вперше перевищили кількість собак як домашніх тварин, частково тому, що розвиток котячого туалету в середині 20 століття позбавив неприємного сильного запаху котячої сечі[8].

Хоча володіння кішкою зазвичай асоціюється з жінками[9], опитування Gallup 2007 року показало, що чоловіки та жінки в Сполучених Штатах Америки з однаковою ймовірністю володіють кішкою[10]. Співвідношення племінних/породистих кішок і випадково вирощених кішок відрізняється від країни до країни. Однак, загалом, чистокровні породи становлять менше 10% від загальної популяції[11].

Станом на 2021 рік у Сполучених Штатах власники котів зазвичай постійно тримають котів удома. У Сполученому Королівстві більшість котів час від часу виходять на вулицю, а 26% котів постійно перебувають удома[12].

Хутро

[ред. | ред. код]

За даними Гуманного товариства Сполучених Штатів, котів, крім домашніх тварин, також використовують у міжнародній торгівлі хутром[13]. Котяче хутро використовується для виготовлення пальто, рукавичок, шапок, взуття, ковдр і м'яких іграшок. Щоб зробити котячу шубу, потрібно близько 24 котів[14]. Зараз це використання заборонено в кількох країнах, включаючи Сполучені Штати, Австралію та країни Європейського Союзу[15]. Однак, попри заборону, у Швейцарії з котячої шерсті досі роблять ковдри як народний засіб, який, як вважається, допомагає при ревматизмі[16].

Боротьба зі шкідниками

[ред. | ред. код]

Кішки, як і традиційні фермерські та корабельні коти, також використовуються для боротьби зі шкідниками, особливо у випадку зараження пацюками чи мишами[17][18]. У Сполученому Королівстві з 1500-х років навіть існує офіційний титул «головний мишолов кабінету міністрів» (додаткові обов’язки включають «привітання гостей у домі» , перевірка захисних засобів і перевірка антикварних меблів на якість дрімання")[19].

Породи

[ред. | ред. код]

Нинішній перелік порід кішок досить великий: Асоціація любителів кішок США визнає 41 породу, з яких 16 є «природними породами», які, ймовірно, виникли до того, як люди почали розводити племінних кішок, тоді як інші були виведені протягом другої половини 20 століття[20]. Через поширене схрещування багатьох котів просто ідентифікують як належних до однорідних порід домашніх довгошерстих і домашніх короткошерстих, залежно від їхнього типу хутра.

Вплив на здоров'я людини

[ред. | ред. код]

Через свій невеликий розмір одомашнені домашні коти становлять невелику фізичну небезпеку для дорослих людей. Однак у США коти наносять близько 400 000 укусів на рік. Це число становить приблизно один з десяти всіх укусів тварин[21]. Котячі укуси можуть інфікуватися[22], іноді з серйозними наслідками, такими як хвороба котячих подряпин або, дуже рідко, сказ[21]. Кішки також можуть становити небезпеку для вагітних жінок і людей з ослабленим імунітетом, оскільки їхні фекалії в окремих випадках можуть передавати токсоплазмоз[23]. Великий відсоток кішок інфікований цим паразитом, причому рівень зараження коливається від 40 до 60% як серед домашніх, так і бездомних котів у всьому світі[24][25][26]. Дослідження вказують на кореляцію між паразитом Toxoplasma gondii, який статевим шляхом розмножується виключно у кішок, і численними психіатричними захворюваннями людини, включаючи ОКР[27]. Компульсивне накопичення котів, симптом обсесивно-компульсивного розладу (ОКР), давно асоціюється з «божевільними жінками-кішками»[28].

Алергічні реакції на кішок є відносно поширеним явищем і трапляються у кожного 3 з 10 американців[29]. Основний алерген, Fel d 1, міститься в слині та/або шерсті всіх порід котів[30]. Були спроби вивести гіпоалергенних кішок, які б з меншою ймовірністю провокували алергічну реакцію[31][32]. Деякі власники справляються з цією проблемою, приймаючи ліки від алергії, а також часто купаючи своїх котів, оскільки щотижневе купання зменшить кількість шерсті, що виділяється кішкою[33].

Окрім ризику для здоров’я, спілкування з котами може покращити здоров’я та зменшити фізичні реакції на стрес: наприклад, присутність котів може помірно знизити артеріальний тиск[34]. Володіння кішкою також може покращити психологічне здоров’я, надаючи емоційну підтримку та розвіюючи почуття депресії, тривоги та самотності[35]. Їхня здатність підтримувати товариські та дружні стосунки є поширеними причинами володіння кішкою[10]. Вважається, що коти здатні покращувати загальний настрій своїх господарів. Згідно зі швейцарським дослідженням, проведеним у 2003 році, коти можуть змінити загальний психологічний стан свого власника, оскільки вплив їх компанії можна порівняти з ефектом партнера-людини[36]. Одне дослідження показало, що володіння кішкою пов’язане зі зниженим ризиком інфарктів та інсультів при 95% довірчому інтервалі[37].

Присутність котів на додаток до їхнього муркотіння, а також погладжування їх може принести як психологічну, так і фізичну користь[38]. Терапевтичних кішок використовують як компаньйонів, щоб допомогти одужати та покращити самопочуття людей, які перенесли інсульт[39], високий кров’яний тиск[40][41], тривогу[40][41] та/або депресію, щоб назвати небагато[41]. Терапевтичні коти використовуються як компаньйони в центрах ув’язнення для неповнолітніх[42][43] для дітей з вадами розвитку[42][43] і для дітей із проблемами мови, мови та слуху[44]. Терапевтичних кішок також іноді використовують у лікарнях, щоб розслабити дітей, які там перебувають[45], а також допомагати тим, хто перебуває в хоспісі, впоратися зі смертельною хворобою[46].

Айлурофобія — це рідкісна фобія тварин, яка вражає людей і характеризується постійним і надмірним страхом або ненавистю до котів[47]. Точна причина айлурофобії невідома, і потенційне лікування зазвичай включає терапію[48][49]. Випадок зі Стівеном Буке є класичним прикладом айлурофобії[50].

Генетична схожість з людиною

[ред. | ред. код]

Коти та люди еволюційно відокремилися від спільного предка (бореоеутерового предка) приблизно 80 мільйонів років тому, накопичивши лише 10–12 хромосомних транслокацій[51]. Порядок восьми генів у Y-хромосомі котів дуже схожий на людський[52]. Гени в Х-хромосомах кішок і людей розташовані подібним чином[52].

Домашні коти страждають від понад 250 природних спадкових розладів, багато з яких подібні до людських, таких як діабет, гемофілія та хвороба Тея-Сакса[52][53]. Наприклад, у родоводі абіссінської кішки міститься генетична мутація, яка викликає пігментний ретиніт, який також вражає людей[53]. Домашня кішка також є чудовою моделлю для інфекційних захворювань людини, включаючи ВІЛ/СНІД[53]. Вірус котячого імунодефіциту (FIV) є генетичним родичем ВІЛ[53].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ About Pets. IFAH Europe. Архів оригіналу за 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  2. ↑ Legay, J. M. (1986). Tentative estimation of the total number of domestic cats in the world. Comptes Rendus de l'Académie des Sciences, Série III. 303 (17): 709—12. PMID 3101986.
  3. ↑ Study Traces Cat's Ancestry to Middle East. The New York Times. Процитовано 2014.
  4. ↑ Stanley D. Gehrt; Seth P. D. Riley; Brian L. Cypher (2010). Urban Carnivores: Ecology, Conflict, and Conservation. JHU Press. ISBN 978-0-8018-9389-6. Процитовано 2014.
  5. ↑ Irene Rochlitz (2007). The Welfare of Cats. Springer Science & Business Media. ISBN 978-1-4020-3227-1. Процитовано 2014.
  6. ↑ Turner, Dennis C.; Bateson, Patrick, ред. (2000). The Domestic Cat: The Biology of its Behaviour (вид. 2nd). Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 0-521-63648-5.
  7. ↑ Market Research Statistics – U.S. Pet Ownership. American Veterinary Medical Association. Архів оригіналу за 2012. Процитовано 27 серпня 2009.
  8. ↑ McG. Thomas, Robert (1995). Edward Lowe Dies at 75; a Hunch Led Him to Create Kitty Litter. The New York Times. Процитовано 2013.
  9. ↑ Abby Ellin (2008). More Woman are Unabashedly Embracing Their Love of Cats. The New York Times. Процитовано 2009.
  10. ↑ а б Jones, Jeffrey M. (2007). Companionship and Love of Animals Drive Pet Ownership. Gallup, Inc. Процитовано 2009.
  11. ↑ Richards, James R. (1999). ASPCA Complete Guide to Cats. San Francisco: Chronicle Books LLC. с. 65. ISBN 0-8118-1929-9.
  12. ↑ The hidden world of cats: what our feline friends are doing when we're not looking. The Guardian. 2021. Процитовано 2021.
  13. ↑ What Is That They're Wearing? (PDF). Humane Society of the United States. Архів оригіналу (PDF) за 2006. Процитовано 2009.
  14. ↑ EU proposes cat and dog fur ban. BBC News. 2006. Процитовано 2009.
  15. ↑ Ikuma, Carly (27 червня 2007). EU Announces Strict Ban on Dog and Cat Fur Imports and Exports. HSUS.org. Humane Society International. Архів оригіналу за 2009. Процитовано 2011.
  16. ↑ Paterson, Tony (2008). Switzerland Finds a Way to Skin a Cat for the Fur Trade and High Fashion. The Independent. London, England. Процитовано 2009.
  17. ↑ Clones, Cats, And Chemicals: Thinking Scientifically About Controversial Issues. p. 9. Irwin L. Slesnick (2004).
  18. ↑ Pests of Crops in Warmer Climates and Their Control. p. 120. Dennis S. Hill (2008).
  19. ↑ History of 10 Downing Street. www.gov.uk (англ.). Процитовано 2018.
  20. ↑ Lipinski, Monika J.; Froenicke, Lutz; Baysac, Kathleen C.; Billings, Nicholas C.; Leutenegger, Christian M.; Levy, Alon M.; Longeri, Maria; Niini, Tirri; Ozpinar, Haydar (2008). The ascent of cat breeds: Genetic evaluations of breeds and worldwide random-bred populations. Genomics. 91 (1): 12—21. doi:10.1016/j.ygeno.2007.10.009. PMC 2267438. PMID 18060738.
  21. ↑ а б Kravetz JD, Federman DG (2002). Cat-associated zoonoses. Arch. Intern. Med. 162 (17): 1945—52. doi:10.1001/archinte.162.17.1945. PMID 12230416.
  22. ↑ Talan DA, Citron DM, Abrahamian FM, Moran GJ, Goldstein EJ (1999). Bacteriologic analysis of infected dog and cat bites. Emergency Medicine Animal Bite Infection Study Group. N. Engl. J. Med. 340 (2): 85—92. doi:10.1056/NEJM199901143400202. PMID 9887159.
  23. ↑ Torda A (2001). Toxoplasmosis. Are cats really the source?. Aust Fam Physician. 30 (8): 743—7. PMID 11681144.
  24. ↑ Svobodová V, Knotek Z, Svoboda M (1998). Prevalence of IgG and IgM antibodies specific to Toxoplasma gondii in cats. Vet. Parasitol. 80 (2): 173—6. doi:10.1016/S0304-4017(98)00201-5. PMID 9870370.
  25. ↑ Meireles LR, Galisteo AJ, Pompeu E, Andrade HF (2004). Toxoplasma gondii spreading in an urban area evaluated by seroprevalence in free-living cats and dogs. Trop. Med. Int. Health. 9 (8): 876—81. doi:10.1111/j.1365-3156.2004.01280.x. PMID 15303992. S2CID 35384028.
  26. ↑ De Craeye S, Francart A, Chabauty J (2008). Prevalence of Toxoplasma gondii infection in Belgian house cats. Vet. Parasitol. 157 (1–2): 128—32. doi:10.1016/j.vetpar.2008.07.001. PMID 18707811.
  27. ↑ How Your Cat Is Making You Crazy - Kathleen McAuliffe. The Atlantic. 2012. Процитовано 2013.
  28. ↑ D.J. Moran; Jennifer L. Patterson (2011). When More Isn't Enough. Psychology Today.
  29. ↑ Allergic to Your Pet? Learn about Dog and Cat Allergies. www.aafa.org. Процитовано 2022.
  30. ↑ Erwin EA, Woodfolk JA, Custis N, Platts-Mills TA (2003). Animal danders. Immunol Allergy Clin North Am. 23 (3): 469—81. doi:10.1016/S0889-8561(03)00004-3. PMID 14524386.
  31. ↑ Miller, Henry (2005). Cat and Mouse in Regulating Genetic 'Enhancement'. Nature Biotechnology. 23 (2): 171—172. doi:10.1038/nbt0205-171. PMID 15696141. S2CID 20754103.
  32. ↑ Satorina, Julia; Szalai, Krisztina; Willensdorfer, Anna; Mothes-Luksch, Nadine; Lukschal, Anna; Jensen-Jarolim, Erika (17 березня 2014). Do hypoallergenic cats exist? -- Determination of major cat allergen Fel d 1 production in normal and hypoallergenic cat breeds. Clinical and Translational Allergy (англ.). 4 (2): P11. doi:10.1186/2045-7022-4-S2-P11. ISSN 2045-7022.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  33. ↑ Avner, D. B.; Perzanowski, M. S.; Platts-Mills, T. A.; Woodfolk, J. A. (1997). Evaluation of different techniques for washing cats: quantitation of allergen removed from the cat and the effect on airborne Fel d 1. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 100 (3): 307—312. doi:10.1016/S0091-6749(97)70242-2. PMID 9314341.
  34. ↑ Allen, K.; Blascovich, J.; Mendes, W. B. (2002). Cardiovascular reactivity and the presence of pets, friends, and spouses: the truth about cats and dogs. Psychosom Med. 64 (5): 727—739. doi:10.1097/01.PSY.0000024236.11538.41. PMID 12271103. S2CID 32265127.
  35. ↑ Fogle, Bruce, ред. (1981). Interrelations Between People and Pets. Charles C. Thomas Pub. Ltd. ISBN 0-398-04169-5.
  36. ↑ Turner, Dennis C.; Rieger, G.; Gygax, L. (2003). Abstract: 'Spouses and Cats and Their Effects on Human Mood'. ScientificCommons.org. Berlin: magazine.One UG. Архів оригіналу за 2009. Процитовано 2010.
  37. ↑ Qureshi, A. I.; Memon, M. Z.; Vazquez, G.; Suri, M. F. (2009). Cat Ownership and the Risk of Fatal Cardiovascular Diseases. Journal of Vascular and Interventional Neurology. 2 (1): 132—135. PMC 3317329. PMID 22518240.
  38. ↑ Bernstein, Penny L. (2007). The Human-Cat Relationship. The Welfare of Cats. Animal Welfare (англ.). Т. 3. Springer Netherlands. с. 47—89. doi:10.1007/978-1-4020-3227-1_3. ISBN 978-1-4020-3226-4. Процитовано 2022. {{cite book}}: Проігноровано |website= (довідка)
  39. ↑ Linda Wilson Fuoco (2010). Pet Tales: Paralyzed therapy cat inspires patients. Pittsburgh Post-Gazette. Процитовано 2012.
  40. ↑ а б Pet therapy for humans who need it most. Naperville Sun. Associated Press. 2011. Архів оригіналу за 2013. Процитовано 2012.
  41. ↑ а б в Even hairless Sphynx cats give patients a warm, fuzzy feeling. USA Today. Associated Press. 2009. Процитовано 2012.
  42. ↑ а б Missing NY therapy cat found. The Wall Street Journal. Associated Press. 2012. Процитовано 2012.
  43. ↑ а б staff writer (2011). Jersey City dance school mourns loss of therapy cat. The Jersey Journal. Процитовано 2012.
  44. ↑ SHELBY GRAD (1993). Countywide : Show Cats Just Purrfect for Therapy. Los Angeles Times. Процитовано 2012.
  45. ↑ Center, AniMeals No-Kill Adoption; Bank, Animal Food (2012). "The Special Love of Therapy Cats" (via catsplay.com). CHECK OUT OUR BLOG (англ.). Процитовано 2022.
  46. ↑ Tomaszewska, Katarzyna; Bomert, Iga; Wilkiewicz-Wawro, Elżbieta (2017). Feline-assisted therapy: Integrating contact with cats into treatment plans. Polish Annals of Medicine (англ.). 24 (2): 283—286. doi:10.1016/j.poamed.2016.11.011. Процитовано 2022.
  47. ↑ London, Louis S. (January 1952). Ailurophobia and ornithophobia: Cat phobia and bird phobia. The Psychiatric Quarterly. 26 (1–4): 365—371. doi:10.1007/BF01568473. PMID 14949213. S2CID 30238029.
  48. ↑ Barnhill, John W. (April 2020). Specific Phobic Disorders. Merck Manuals - Professional Version (амер.). Архів оригіналу за 2015. Процитовано 3 червня 2021.
  49. ↑ Milosevic, Irena; McCabe, Randi E. (2015). Phobias: the psychology of irrational fear. Santa Barbara, California: ABC-CLIO. pp. 11–12. ISBN 978-1-61069-575-6. OCLC 895030322.
  50. ↑ Crown Prosecution Service: Brighton cat killer jailed
  51. ↑ Anatoly Ruvinsky; Jennifer A. Marshall Graves (2005). Mammalian Genomics. CABI. с. 365. ISBN 0-85199-075-4.
  52. ↑ а б в Sharon Guynup (21 квітня 2000). Cats and humans share similar X and Y chromosomes. Genome News Network. Процитовано 14 лютого 2015.
  53. ↑ а б в г Domestic cat genome sequenced. Genome Research. Процитовано 14 лютого 2015.