Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт

Ф
Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт
Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт
Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1995(1995-10-07)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (29 років)
  Одеса, Україна
Зріст 195 см
Вага 90 кг
Громадянство Республіка Конго Республіка Конго
Україна Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Урал»
Номер 4
Юнацькі клуби
2008—2012 Україна «Чорноморець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2014 Україна «Чорноморець» 0 (0)
2015 Україна «Карпати» (Л) 0 (0)
2015 → Україна «Нива» (Т) 12 (0)
2015—2018 Україна «Олімпік» (Д) 40 (0)
2018—2020 Данія «Вайле» 11 (0)
2019 → Гонконг R&F 2 (0)
2020 → Росія «Армавір» 2 (0)
2021—2022 Росія «СКА-Хабаровськ» 47 (2)
2022— Росія «Урал» 35 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017— Республіка Конго Збірна Конго 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 квітня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 квітня 2024.

Владіс-Еммерсон Іллой-Айєт (або Владіс-Емерсон Іллой-Айет; нар. 7 жовтня 1995, Одеса, Україна) — український (до 2017 року) та конголезький футболіст, захисник російського клубу «Урал» і національної збірної Республіки Конго.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» (Одеса). За молодіжну команду «Чорноморця» дебютував 2 березня 2012 року в домашній грі з «Іллічівцем». Виступав за юнацьку (U-19) та молодіжну (U-21) команди одеситів, проте пробитися до основної команди «Чорноморця» не зумів.

У лютому 2015 року після закінчення терміну контракту з одеським клубом[2] Іллой-Айєт провів тренувальні збори[3] і підписав контракт з львівськими «Карпатами»[4]. Вже наступного місяця гравець відправився в оренду до клубу «Нива» (Тернопіль)[4][5], за який провів у першій лізі 12 матчів[6].

В серпні 2015 року став гравцем донецького «Олімпіка»[7], в складі якого провів за три роки 40 матчів у прем'єр-лізі та 4 — в кубку України[6].

У червні 2018 року перейшов до данського «Вайле»[8]. Сума трансферу склала 265 тис. євро.

4 липня 2019 року на правах оренди перейшов до складу гонконзького клубу R&F[9]. За клуб зіграв 2 матчі у чемпіонаті Гонконгу й у січні 2020 року був відданий в оренду в російський «Армавір»[10] до кінця сезону 2019/20. 15 квітня «Армавір» знявся з ФНЛ у зв'язку з неможливістю пройти ліцензування на наступний сезон й Іллой-Айєт повернувся у Данію[11].

У 2021 році підписав контракт з російським клубом «СКА-Хабаровськ», який виступав у ФНЛ. Разом з клубом посів 4 місце, проте команда програла в стикових матчах й залишилася у другому за силою дивізіоні Росії на наступний сезон.

31 травня 2022 року підписав контракт з клубом російської Прем'єр-ліги — «Урал» (Єкатеринбург)[12].

Кар'єра в збірних

[ред. | ред. код]

Владіс-Еммерсон викликався на збори юнацької (U-17, у 2012 році) та молодіжної (у 2015 році) збірних України, проте жодного разу не потрапляв до їхніх заявок на матч і не провів за них жодної гри[13][6].

22 серпня 2017 року вперше отримав виклик від тренера національної збірної Республіки Конго, Себастьяна Міньє, на матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року проти збірної Гани[14]. Дебютував за збірну 5 вересня, вийшовши у стартовому складі. На 43-й хвилині матчу відзначився дебютним голом, скориставшись гольовою передачею Фабріса Ондама й зробивши рахунок 1:2 на користь Гани. У перерві між таймами був замінений на Прінса Оніянге. Матч скінчився поразкою конголезців з рахунком 1:5[13].

Наступний матч за збірну зіграв більше, ніж через три роки, провівши 90 хвилин у програному (0:1) товариському матчі проти збірної Гамбії 16 листопада 2020 року[13]. Ще через три роки зіграв третю гру за Конго, яке цього разу поступилося Замбії з рахунком 2:4[13].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Батько, Мішель Іллой-Айєт — виходець із Конго, переїхав до Одеси наприкінці 1980-х років, станом на 2012 рік очолював громадську організацію «Співдружність африканських біженців і іммігрантів»[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ Изменения в составе «Черноморца». Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
  3. ↑ Спаринг. «КАРПАТИ» – «ОЦЕЛУЛ» (Ґалаці) – 3:2 (Оновлено). Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.
  4. ↑ а б Владис-Эммерсон Иллой-Айет: «Я в восторге от Сергея Ковальца». footboom.com. 23 березня 2015.
  5. ↑ Емерсон Іллой-Айет виступатиме у «Ниві». Нива Тернопіль. Процитовано 28 грудня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ а б в Congo – Emmersón – Profile with news, career statistics and history. int.soccerway.com (англ.). Soccerway. Процитовано 24 квітня 2024.
  7. ↑ Олимпик дозаявил трех игроков (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  8. ↑ Эммерсон стал игроком датского Вайле. SPORTARENA.com (ru-RU) . 12 червня 2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  9. ↑ 公告 | 华迪斯·艾玛臣租借加盟富力R&F. web.archive.org (кит.). 4 липня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
  10. ↑ Крістенсен, Ларс (22 січня 2020). Emmersón fortsætter på leje i FK Armavir. vejle-boldklub.dk (дан.). Архів оригіналу за 11 грудня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  11. ↑ Климко, Валентин (15 квітня 2020). Официально: ФК «Армавир» снимается с Олимп – Первенства ФНЛ по футболу. fcarmavir.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 19 липня 2022.
  12. ↑ ФК «Урал» усилился конголезским защитником из «СКА-Хабаровска». fc-ural.ru (рос.). 31 травня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
  13. ↑ а б в г Émerson – National team. transfermarkt.com (англ.). Процитовано 24 квітня 2024.
  14. ↑ Эммерсон получил дебютный вызов в национальную сборную Конго. olimpik.com.ua (рос.). 22 серпня 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 24 серпня 2017.
  15. ↑ Дмитрий Коваленко. Дети иммигрантов (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]