Станом на 24 лютого 2024 року понад 30 000 осіб (29606 палестинців[1][2] і 1 464 ізраїльтян[3][4]) були вбиті у війні між Ізраїлем і ХАМАСом, у тому числі 88 журналісти (83 палестинця, 2 ізраїльтянина і 3 ліванців) і щонайменш 136 членів організації БАПОР[5][6].
Кількість загиблих громадян Ізраїлю станом на 22 листопада 2023 становила близько 1200 людей, близько 70 % з яких — цивільні особи, які загинули під час вторгнення ХАМАС 7 жовтня; щонайменше 8900 було поранено; близько 242 людей було захоплено в заручники[7].
Станом на 12 грудня 2023 року з початку наземної операції в секторі Газа загинули 105 ізраїльських військовослужбовців. З них не менше 20 загинули від дружнього вогню та нещасних випадків[8].
За даними Комітету із захисту журналістів, під час «Чорного шабату» було вбито 6 працівників ЗМІ, у тому числі Рої Едан та Янів Зоар[9].
МОЗ сектору Газа, підпорядковане ХАМАСу, стверджує, що на 8 січня 2024 в результаті дій Ізраїлю загинуло 23084 особи, 58926 отримали поранення, 7000 вважаються зниклими безвісти[10]. Міністерство охорони здоров'я Гази у своїх звітах не робить відмінності між терористами та мирним населенням[11].
8 жовтня 2023 в Газі було знищено одного з лідерів ХАМАС Аймана Юніса, його тіло було знайдено під руїнами його будинку в Газі[12][13].
10 жовтня Ізраїль знищив міністра економіки «Хамасу» Джавада Абу Шамалу та члена Політбюро ХАМАС Закарію Абу Маамру[14][15].
22 жовтня армія оборони Ізраїлю ліквідувала заступника начальника артилерійськими силами бойовиків ХАМАС Мухаммеда Катмаша, який, як вважається, відіграв ключову роль в атаках на Ізраїль, повідомляє пресслужба ЦАХАЛу[16].
ЦАХАЛ повідомив, що в ніч на 27 жовтня в результаті нічного повітряної атаки в секторі Газа був убитий командир батальйону в західній частині міста Хан-Юніс Мадхат Мудбашер[17][18].
31 жовтня під час зачистки укріпленого пункту ХАМАС у таборі біженців Джебалія було ліквідовано командира батальйону Ібрагіма Біарі, який, за деякими відомостями, 7 жовтня очолював загін «Накба» під час вторгнення до Ізраїлю[19].
1 листопада ЦАХАЛ повідомив про ліквідацію глави протитанкового ракетного підрозділу ХАМАС Мухаммада Асара[20].
6 листопада ЦАХАЛ повідомив про ліквідацію голови служби безпеки ХАМАС Джамаля Муси, який перебував у розшуку з 1993 року[21].
9 листопада ЦАХАЛ ліквідував кількох командирів ХАМАС, причетних до різанини 7 жовтня: командира роти Ахмеда Мусу, командира взводу Омара Аль-Хінді та командира снайперської групи Північної бригади ХАМАС Мохаммеда Калута[22].
23 листопада ЦАХАЛ за підтримки ШАБАК ліквідував командира військово-морських сил ХАМАС у Хан-Юнісі Омара Абу Джаляля[23]
22 грудня в Рафіасі ударом з повітря було ліквідовано Хасана Атраша, який відповідав за купівлю та виробництво зброї для ХАМАС[24].
25 грудня внаслідок ізраїльського авіаудару поблизу Дамаску був убитий Сайєд Разі Мусаві, вищий командувач і старший радник КВІР[25][26].
2 січня ЦАХАЛ завдав удару по офісу ХАМАС у Бейрутському кварталі Дахія, коли там проходила нарада лідерів палестинських фракцій у Лівані. В результаті було ліквідовано семеро керівників організації, у тому числі — Салеха Аль-Арурі, заступника політбюро ХАМАСу[27].
4 січня ЦАХАЛ та ШАБАК повідомили про ліквідацію на півночі сектора Гази Мамдуха Лулу, який очолював регіональний оперативний штаб «Бригад Аль-Кудса», був заступником командувача сил «Ісламського джихаду» у північному регіоні Гази та відповідав за зв'язки з керівництвом організації за кордоном[28].
6 січня 2024 Шабак і ЦАХАЛ повідомили про ліквідацію Ісмаїла Сараджа, командира батальйону «Нусейрат», та його заступника Ахмеда Вахба[29].
ЦАХАЛ назвав імена двох командирів ХАМАСу, яких було знищено в поліцейському джипі в Рафіасі. Вони були ідентифіковані як Ахмед Еліакубі, який відповідав за безпеку лідерів Хамаса, та Іман Рантісі, який займався слідством у своєму районі. Удар спланували заздалегідь, за даними розвідки, організація знала, хто знаходиться в джипі[30].
14 лютого 2024 ЦАХАЛ знищив командира батальйону ХАМАС у таборі біженців Шаті Ахмеда Гуля, який брав участь у нападі на Ізраїль 7-го жовтня. Він також захопив 19-річну військовослужбовку Ноа Марціано і, мабуть, був причетний до її загибелі[31].
12 листопада 2023 офіцер ЦАХАЛу підполковник Йонатан Конрікус заявив: «Понад 60 їхніх бойовиків було вбито в спробах атак на Ізраїль. Деякі з них були ліквідовані під час нападів на армію, деякі до атак»[32].
З 8 жовтня 2023 по 26 лютого 2024 по середину лютого «Хезболла» запустила понад 3000 ракет по цивільних та військових об'єктах Ізраїлю, а також понад 600 протитанкових ракет та безпілотників. У відповідь Ізраїль до середини лютого завдав ударів по більш ніж 3400 об'єктах «Хезболли», ліквідувавши понад 200 терористів на півдні Лівану[33].
Станом на 21 вересня 2024, Хезболла офіційно підтвердила загибель 502 своїх бойовиків у ході сутичок з Ізраїлем від жовтня 2023.[34]
За даними Сирійської обсерваторії з прав людини[en] станом на 26 жовтня 2023 року в Сирії налічується 16 загиблих, включаючи 2 цивільних та 14 солдат, а також 12 поранених, включаючи 5 цивільних та 7 солдат.
МОЗ Палестини повідомило, що на 18 жовтня 2023 на Західному березі Йордану загинули 62 особи, понад 1300 отримали поранення[35].
{{cite web}}
: Пропущений або порожній |title=
(довідка)