Вуглець-11, позначається 11C, це ізотоп вуглецю, масове число якого дорівнює 11: його атомне ядро має 6 протонів і 5 нейтронів, атомну масу 11,0114326 а.о.м[3] та спін 3/2-. Характеризується надлишком маси(інші мови) 10 649,4 кеВ і енергією зв'язку ядра на нуклон 6676,45 кеВ.[3] Це радіоізотоп, який перетворюється на бор-11 шляхом β+-розпаду або захоплення електронів у 0,19–0,23 % випадків[4][5]:
- 11C ⟶ 11B + e+ + νe + 0,96 МеВ ;
- 11C + e− ⟶ 11B + e+ + 1,98 МеВ.
Його отримують дією протонів у циклотроні на азот за реакцією:
- 14N + 1H ⟶ 11C + 4He.[6]
Вуглець-11 зазвичай використовується як радіоіндикатор у позитронно-емісійній томографії. Він присутній, наприклад, у радіолігандах(інші мови), таких як 11C-WAY-100635[en], 11C-ketanserin[en][7], 11C-DASB[en] для транспортера серотоніну[8], 11C-флумазеніл(інші мови) для рецепторів ГАМКA[9] або 11C-раклоприд(інші мови) для рецептора допаміну D2[10].
- ↑ а б в Kondev, F.G.; Wang, M.; Huang, W.J.; Naimi, S.; Audi, G. (1 березня 2021). The NUBASE2020 evaluation of nuclear physics properties *. Chinese Physics C. Т. 45, № 3. с. 030001. doi:10.1088/1674-1137/abddae. ISSN 1674-1137. Процитовано 8 червня 2024.
- ↑ а б Livechart - Table of Nuclides - Nuclear structure and decay data. www-nds.iaea.org. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ а б Livechart - Table of Nuclides - Nuclear structure and decay data. www-nds.iaea.org. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑
J. Scobie et G. M. Lewis (1957). K-capture in carbon 11. The Philosophical Magazine: A Journal of Theoretical Experimental and Applied Physics (англ.). 2 (21): 1089-1099. Bibcode:1957PMag....2.1089S. doi:10.1080/14786435708242737. Процитовано 16 octobre 2021.
- ↑
J. L. Campbell, W. Leiper, K. W. D. Ledingham et R. W. P. Drever (1967). The ratio of K-capture to positon emission in the decay of 11C. Nuclear Physics A (англ.). 96 (2): 279-287. Bibcode:1967NuPhA..96..279C. doi:10.1016/0375-9474(67)90712-9. Процитовано 16 octobre 2021.
- ↑ Dahl, Kenneth; Halldin, Christer; Schou, Magnus (2017). New methodologies for the preparation of carbon-11 labeled radiopharmaceuticals. Clinical and Translational Imaging. Т. 5, № 3. с. 275—289. doi:10.1007/s40336-017-0223-1. ISSN 2281-5872. PMC 5437136. PMID 28596949. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑
J. C. Baron, Y. Samson, D. Comar, C. Crouzel, P. Deniker et Y. Agid (1985). Étude in vivo des récepteurs sérotoninergiques centraux chez l'homme par tomographie à positrons. Revue neurologique (фр.). 141 (8-9): 537-545. PMID 2935920. Процитовано 16 octobre 2021.
- ↑
M. Reimold, M. N. Smolka, A. Zimmer, A. Batra, A. Knobel, C. Solbach, A. Mundt, H. U. Smoltczyk, D. Goldman, K. Mann, G. Reischl, H.-J. Machulla, R. Bares et A. Heinz (2007). Reduced availability of serotonin transporters in obsessive-compulsive disorder correlates with symptom severity – a 11C-DASB PET study. Journal of Neural Transmission (англ.). 114 (12): 1603-1609. doi:10.1007/s00702-007-0785-6. PMID 17713719. Процитовано 16 octobre 2021.
- ↑
Alexander Hammers, Matthias J. Koepp, Mark P. Richardson, René Hurlemann, David J. Brooks et John S. Duncan (2003). Grey and white matter flumazenil binding in neocortical epilepsy with normal MRI. A PET study of 44 patients (PDF). Brain (англ.). 126 (6): 1300-1318. doi:10.1093/brain/awg138. PMID 12764053. Процитовано 16 octobre 2021.
- ↑
Nora D. Volkow, Gene-Jack Wang, Joanna S. Fowler, Jean Logan, Dinko Franceschi, Laurence Maynard, Yu-Shin Ding, Samuel J. Gatley, Andrew Gifford, Wei Zhu et James M. Swanson (2002). Relationship between blockade of dopamine transporters by oral methylphenidate and the increases in extracellular dopamine: Therapeutic implications. Synapse (англ.). 43 (3): 181-187. doi:10.1002/syn.10038. PMID 11793423. Процитовано 12 octobre 2021.