Відновлювана енергетика Бангладеш

Відновлювана енергія в Бангладеш відноситься до використання відновлюваної енергії для виробництва електроенергії в Бангладеш. Поточна відновлювана енергія походить від біогазу, який отримується з біомаси, [1] гідроенергії, сонячної енергії та вітру. [2][3]

Сонячна енергія

[ред. | ред. код]
Сонячний потенціал Бангладеш

Довгострокові середні дані про сонячне світло вказують, що період яскравих сонячних годин у прибережних районах Бангладеш коливається від 3 до 11 годин на день. [4] Інсоляція в Бангладеш коливається від 3,8 кВт-год / м2 / добу до 6,4 кВт-год / м2 / добу в середньому 5 кВт-год / м2 / добу. Це вказує на те, що в країні є добрі перспективи для використання сонячної теплової та фотоелектричної енергії [5].

За оцінками, 40% населення Бангладеш не має доступу до електроенергії, уряд запровадив схему, відому як сонячні домашні системи (SHS), щоб забезпечити електроенергією домогосподарства, які не мають доступу до мережі. [6] Станом на кінець 2014 року програма охопила 3 ​​мільйони домогосподарств, і, починаючи з 2009 року, щомісяця додавали понад 50 000 систем, Світовий банк назвав її «найшвидше розвивається програмою сонячних будинків у світі» [7].

Уряд Бангладеш працює над загальним доступом до електроенергії до 2021 року, програма SHS передбачає охоплення 6 мільйонів домогосподарств до 2017 року [8].

Енергія вітру

[ред. | ред. код]

Тривалий потік вітру, особливо на островах та в південному прибережному поясі Бангладеш, свідчить про те, що середня швидкість вітру залишається в межах від 3 до 4,5 м / с протягом місяців з березня по вересень та від 1,7 до 2,3 для решти періоду року. [9] В острівних та прибережних районах є хороша можливість для використання вітряних млинів для перекачування та електрифікації. Але протягом літнього та мусонного сезонів (з березня по жовтень) можуть бути райони з дуже низьким тиском, і можна очікувати штормової швидкості вітру від 200 до 300 км / год. Вітрові турбіни повинні бути достатньо сильними, щоб витримувати такі високі швидкості вітру. [10]

Сила припливу та відливу

[ред. | ред. код]

Припливи в дивізіоні Читтагонг переважно напівдобові з великими варіаціями в діапазоні, що відповідають сезонам, максимум яких відбувається під час південно-західного мусону. У 1984 році департамент машинобудування KUET зробив спробу оцінити доцільність припливної енергії в прибережних регіонах Бангладеш, особливо в Базарі Кокса та на островах Махешхалі та Кутубдія. Середній діапазон припливів був знайдений в межах 4-5 метрів, а амплітуда весняного припливу перевищує навіть 6 метрів [11] . З різних розрахунків передбачається, що в Базі Кокса, Махешхалі, Кутубдії та інших місцях є ряд відповідних ділянок, де можуть бути побудовані постійні басейни з насосними установками, що було б подвійною робочою схемою. [12][13]

Хвильова енергія

[ред. | ред. код]

Бангладеш має сприятливі умови для енергії хвиль, особливо в період з кінця березня до початку жовтня. Хвилі, що генеруються в Бенгальській затоці та в результаті південно-західного вітру, є значними. [14] Була зафіксована максимальна висота хвилі понад 2 метри з абсолютним максимумом 2,4 метра. Періоди хвиль варіювали від 3 до 4 секунд для хвиль близько 0,5 метра і близько 6 секунд для хвиль близько 2 метрів. [4]

Відходи електричної енергії

[ред. | ред. код]

Для того, щоб врятувати великі міста від забруднення навколишнього середовища, уряд здійснює програму поводження з відходами, а також виробництво електроенергії з твердих відходів [15].

Біогаз

[ред. | ред. код]

В Бангладеш використовуються в основному два типи біогазових установок, плаваючий купольний та нерухомий купольний. У країні також використовуються рослини мішкового типу, але рідко. [16][17][18]

Геотермальна енергія

[ред. | ред. код]

Геотермальний потенціал Бангладеш ще не визначений. Різні дослідження, проведені геологами, припустили можливі геотермальні ресурси в північно-західному та південно-східному регіонах [19][20]. Серед досліджуваних районів північно-західного регіону, району Сінгра-Кучма-Богра, району вугільного басейну Барапукурія та шахти твердих порід Мадх'япара - з градієнтом температури вище 30 ° C / км і температурою донної ями понад 100 ° C [19]. - відповідати вимогам електростанцій з бінарним циклом. Але для того, щоб дійти висновку щодо використання ресурсу життєздатним, здійсненним та економічно вигідним способом, необхідні великі дослідження. У 2011 році приватна компанія, що базується в Дакці, Anglo MGH Energy оголосила про будівництво геотермальної станції потужністю 200 МВт , вперше подібного роду, в районі Такургаон. [21] Але з якихось невідомих причин цей проект так і не розпочався, і згодом не було оголошено про розвиток у цій галузі.

Переваги відновлюваних джерел енергії в Бангладеш

[ред. | ред. код]

Розширення потужностей в електроенергетичному секторі можна досягти економічно ефективно за допомогою варіантів чистої енергії (відновлювані джерела енергії та енергоефективність), які не тільки зменшують викиди парникових газів, але й збільшують робочі місця та покращують здоров’я людей за рахунок зменшення забруднення повітря. Згідно з доповіддю Глобального партнерства із стратегій розвитку низьких викидів (LEDS GP) та на основі детального аналізу моделювання, переваги збільшення чистої енергії в енергетичній суміші Бангладеш порівняно з «звичайним бізнесом» можуть призвести до наступних кумулятивних результатів за 2030:

  • зменшити викиди парникових газів до 20%
  • створити домашню зайнятість до 55 000 еквівалентних робочих місць на повний робочий день
  • Потенціал для отримання додаткової електроенергії 30 ГВт [22] за рахунок використання сонячної фотоелектричної батареї та 53 гігаватт (ГВт) [23] електричного потенціалу від усіх сонячних джерел.
  • врятувати до 27 000 життів і понад 5 млрд. доларів США (420 млрд. BDT). [24]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Islam, Mazhural. Renewable Energy Prospects & Trends in Bangladesh (PDF). Bangladesh Power Development Board. Архів оригіналу (PDF) за 24 грудня 2013. Процитовано 23 грудня 2013.
  3. ↑ Akter, Nasima. Alternative Energy Situation in Bangladesh: A Country Review (PDF). APPROTECH ASIA Philippine Social Development Center, Philippines. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 25 грудня 2013.
  4. ↑ а б Mohammad Aslam Uqaili; Khanji Harijan (2011). Energy, Environment and Sustainable Development. Springer. с. 19. ISBN 9783709101094.
  5. ↑ Tom P. Hough (2006). Solar Energy: New Research. Nova Publishers. с. 309. ISBN 9781594546303.
  6. ↑ Bangladesh Solar Program To Reach 13 Million More People. Energy Matters. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2015.
  7. ↑ Xinhua News Agency (5 листопада 2014). Roundup: Bangladesh to install 3 mln more solar home systems in 3 years. GlobalPost. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 27 січня 2015.
  8. ↑ Pantho Rahaman (25 січня 2015). Bangladesh aims to be world’s 'first solar nation'. Reuters. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 27 січня 2015.
  9. ↑ The Dhaka University Journal of Science, Volume 55. University of Dhaka. 2007. с. 53.
  10. ↑ CAJ Paulson (2001). Greenhouse Gas Control Technologies: Proceedings of the 5th International Conference on Greenhouse Gas Control Technologies. Csiro Publishing. с. 1098. ISBN 9780643105720.
  11. ↑ B. W. Flemming; A. Bartoloma (2009). Tidal Signatures in Modern and Ancient Sediments: (Special Publication 24 of the IAS) Volume 28 of International Association Of Sedimentologists Series. John Wiley & Sons. с. 329. ISBN 9781444304145.
  12. ↑ Tom Koppel (2007). Ebb and Flow: Tides and Life on Our Once and Future Planet. Dundurn. ISBN 9781459718388.
  13. ↑ Harnessing tidal power. The Daily Star. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
  14. ↑ Wave-based power plant takes shape in Bangladesh. The Daily Star. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
  15. ↑ Ms Ira Martina Drupady, Assoc Prof Benjamin K Sovacool (2013). Energy Access, Poverty, and Development: The Governance of Small-Scale Renewable Energy in Developing Asia. Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 9781409471660.
  16. ↑ Bangladesh Sangbad Sangstha (BSS). Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 23 серпня 2014.
  17. ↑ Michael D. Brenes (2006). Biomass and Bioenergy: New Research. Nova Publishers. с. 76. ISBN 9781594548659.
  18. ↑ Sai Felicia Krishna-Hensel (2012). New Security Frontiers: Critical Energy and the Resource Challenge. Ashgate Publishing, Ltd. с. 75. ISBN 9781409419792.
  19. ↑ а б D.K. Guha, H. Henkel, and B. Imam, “Geothermal potential in Bangladesh - results from investigations of abandoned deep wells,” Proceedings of the World Geothermal Congress 2010, Bali, Indonesia, April 2010.
  20. ↑ M. Rahman, “Geothermal potential resources in Thakurgaon district, northern Bangladesh,” Bangladesh Journal of Geology, 25:13-30, 2006.
  21. ↑ Anglo MGH Energy proposes 200 MW geothermal plant in Bangladesh - report. Renewables Now. 8 березня 2011. Процитовано 18 квітня 2017.
  22. ↑ Bangladesh towards 100% renewable energy. Dhaka Tribune (амер.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2018.
  23. ↑ Khan, Muhammad Fouzul Kabir (4 квітня 2018). Pessimism regarding renewable energy's potential. bdnews24.com (Opinion) (амер.). Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
  24. ↑ LEDS in practice: The benefits of clean energy policies in Bangladesh. Low Emission Development Strategies Global Partnership (LEDS GP). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 12 липня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]