Віктор Шобінгер
| Віктор Шобінгер | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 30 квітня 1893  Ульм, Вюртемберзьке королівство, Німецька імперія | ||||
| Помер | 24 травня 1989 (96 років) | ||||
| Країна |  Німеччина | ||||
| Діяльність | льотчик | ||||
| Знання мов | німецька | ||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||
| Військове звання | майор | ||||
| Нагороди |
| ||||
Віктор Шобінгер (нім. Viktor Schobinger; 30 квітня 1893, Ульм — 24 травня 1989) — німецький льотчик-ас, лейтенант Імперської армії, майор люфтваффе[1].
Учасник Першої світової війни. Служив у кулеметній роті, перш ніж 19 жовтня 1916 року його направили в 10-й запасний льотний дивізіон для льотної підготовки, де він виконав самостійний політ на LVG.
15 березня 1917 року Шобінгер був направлений в авіапарк 6-ї армії, а через місяць — у 12-й льотний дивізіон. Отримавши переведення на винищувачі, він пройшов курс в училищі винищувальної авіації, а потім був зарахований в 12-ту винищувальну ескадрилью, у складі якої здобув 8 перемог, доки не отримав у бою 15 листопада тяжке поранення у праву стопу.
Винищувачем Sopwith Triplane, збитим Шобінгером 11 серпня 1917 року, керував британський ас, флайт-коммандер Чарльз Доусон Букер із 8-ї морської ескадрильї, кавалер хреста «За видатні заслуги», який вижив, посадивши літак за своїми позиціями лінії фронту. У цей момент Букер вже майже збив і поранив командира 12-ї винищувальної ескадрильї Адольфа фон Тучека, і втручання Шобінгера завадило британцю прикінчити його командира. З шпитального ліжка Тучек призначив свого рятівника виконувачем обов'язків командира ескадрильї.
Перемога, здобута Шобінгером 21 жовтня 1917 року (сьома за рахунком), стала 100-ю перемогою Jasta 12. Пізніше німецький ас став інструктором у своєму старому 10-му запасному льотному дивізіоні у Беблінгені.
Під час Другої світової війни Шобінгер командував бомбардувальною ескадрильєю і 7-м авіаційним гірським батальйоном[1].
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-14606
- ↑ а б Four WW1 Aces - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 5 січня 2025.