Віллі Ліппенс | ||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 листопада 1945 (79 років) | |||||||||||||||||||||
Бедбург-Гау, Німеччина | ||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см | |||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||
Прізвисько | «Енте» | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Нідерланди | |||||||||||||||||||||
Позиція | крайній нападник | |||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
Віллі Ліппенс (нім. Willi Lippens; нар. 10 листопада 1945, Бедбург-Гау, Німеччина) — нідерландський футболіст, нападник. Найкращий бомбардир в історії німецького клубу «Рот-Вайс» (Ессен).
Батько Віллі Ліппенса переїхав до Німеччини з Гарлема у 30-х роках на заробітки. У Клеве знайшов роботу і одружився, але не змінив громадянства. Під час Другої світової війни йому, як і всім голландцям, місцева влада пропонувала отримати німецький паспорт. В цьому активну участь брало гестапо, у підземеллі якого побував чотири рази, але не змінив своєї думки. І синам своїм — старшому Паулю і молодшому Віллі — оформив громадянство Нідерландів.
Перші кроки у футболі Віллі Ліппенс робив на своїй вулиці. Згодом грав за команду міста. У вісімнадцять років поїхав до Ессена, з мрією стати професіональним футболістом, але йому відмовили — мав вроджену плоскостопість; ходив і бігав перевалюючи своє тіло з однієї ноги на іншу. Згодом, за цю ваду, отримав прізвисько «Енте» (нім. ente → качка), яке приклеїлося до нього назавжди. У всіх бундесліговських довідниках так і пишуть — Віллі Енте Ліппенс.
Через рік він повернувся до Ессена і новий тренер «Рот-Вайса» взяв молодого крайнього нападника до складу. У перший рік отримував 80 марок на місяць і третину з них сплачував за маленьку кімнатку на стадіоні, в якій мешкав. У дебютному матчі забив п'ять м'ячів з семи загальнокомандних і на багато років став основним гравцем клубу, котрий у той час постійно балансував між Бундеслігою і другим дивізіоном.
Наприкінці 1969 року отримав запрошення від Гельмута Шена, але Ліппенс-старший був категорично проти, щоб його син змінив громадянство і захищав кольори головної команди Німеччини. Протягом наступного року відбулося ще декілька розмов з головним тренером збірної на цю тему, але Віллі так і не наважився піти супротив батьківського слова.
24 лютого 1971 року вийшов у стартовому складі збірної Нідерландів у відбірковому матчі чемпіонату Європи проти Люксембурга. Його партнерами у тій грі були ван Беверен, Сюрбір, Ізраель, Нескенс, Дрост, Янсен, ван Ханегем, Пальплатц, Кройф і Кейзер. Ліппенс забив перший з шести голів у ворота суперників[1]. Протягом всього поєдинку форвард «Рот-Вайса» рухався, йшов на загострення ігрових ситуацій, але дехто з партнерів його ігнорував і він майже не отримував м'яча. Причиною цьому була Друга світова війна, в якій багато хто з гравців збірної Нідерландів втратили найближчих людей і не бажали бачити в своїй команді наполовину німця.
Цей матч так і залишився єдиним виступом за національну збірну. Ліппенс став першим гравцем, який до дебютного матчу у збірній не грав в елітній лізі нідерландського футболу. Згодом, цим шляхом пройшли Вім Гофкенс, Роб Рекерс[en], Йорді Кройф, Джиммі Гассельбайнк і Тім Крул.
Його запрошував амстердамський «Аякс». Президент клуба Яп ван Праг пропонував «Рот-Вайсу» 900 000, але Віллі все влаштовувало в Ессені і він відмовився їхати на історичну батьківщину.
За фіналом чемпіонату світу 1974 року спостерігав по телевізору, а виступ за збірну Нідерландів вважає однією з найбільших помилок свого життя. Райнер Бонгоф, який також мав голландське коріння, отримав німецький паспорт і став чемпіоном світу.
Влітку 1976 року вирішив поліпшити своє матеріальне становище і перейшов до Дортмунда. У міжсезоння «Боруссія» заплатила 900 000 за Манфреда Бургсмюллера, 800 000 — за Ервіна Костедде і 30 000 — за Віллі Ліппенса. Але саме трансфер «Енте» Отто Рехагель вважав головним надбанням його команди. Тогочасна «Боруссія», зірок з неба не хапала, і Ліппенс так і не здобув за свою кар'єру жодного трофея. Після трьох сезонів у Дортмунді поїхав на заробітки до Північної Америки, трохи пограв за «Торнадо» з Далласа. На прохання Гельмута Рана повернувся до «Рот-Вайса», котрий мав реальні шанси здобути путівку до Бундесліги, але поступився у додаткових матчах «Карлсруе».
Всього за команду з Ессена відіграв тринадцять сезонів, 434 лігових матча і 233 забитих м'ячі (у тому числі в Бундеслізі — 172 матчі, 79 голів). З врахуванням виступів за «Боруссію» його доробок в елітному німецькому дивізіоні складає 242 матчі і 92 голи.
В подальшому став власником ресторана і готеля, що розташовані в місті Боттроп (земля Північний Рейн-Вестфалія).
За межами країни його ім'я майже невідоме, а от німецькі спортивні журналісти і футбольні фахівці вважають Райнгарда Лібуду, Віллі Ліппенса і П'єра Літтбарскі найтехнічнішими гравцями Бундесліги 20-го століття[2]. Загалом, серед крайніх нападників, найкраще володіли мистецтвом дриблінгу англієць Стенлі Метьюз і бразилець Гаррінча дос Сантос[3].
Статистика клубних виступів:[4]
Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | |||
---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
1965–66 | «Рот-Вайс» (Ессен) |
Д-2 ФТ |
32 6 |
14 1 |
— | — |
1966–67 | Д-1 | 24 | 10 | — | — | |
1967–68 | Д-2 ФТ |
34 8 |
25 5 |
— | — | |
1968–69 | Д-2 ФТ |
31 8 |
23 10 |
1 | 0 | |
1969–70 | Д-1 | 21 | 12 | 1 | 1 | |
1970–71 | Д-1 | 29 | 19 | 1 | 0 | |
1971–72 | Д-2 ФТ |
31 8 |
20 5 |
— | — | |
1972–73 | Д-2 ФТ |
28 8 |
23 3 |
2 | 1 | |
1973–74 | Д-1 | 34 | 13 | — | — | |
1974–75 | Д-1 | 34 | 15 | 6 | 2 | |
1975–76 | Д-1 | 30 | 10 | 1 | 1 | |
1976–77 | «Боруссія» (Дортмунд) |
Д-1 | 29 | 8 | 3 | 3 |
1977–78 | Д-1 | 20 | 11 | — | — | |
1978–79 | Д-1 | 21 | 4 | 1 | 0 | |
1979 | «Даллас Торнадо» | Д-1 | 27 | 15 | — | — |
1979–80 | «Рот-Вайс» (Ессен) |
Д-2 ДМ |
29 2 |
14 0 |
— | — |
1980–81 | Д-2 | 38 | 9 | 1 | 0 | |
Бундесліга | 242 | 92 | 13 | 7 | ||
Друга бундесліга | 263 | 152 | 4 | 1 | ||
Загалом за кар'єру | 532 | 259 | 17 | 8 |