Вільгельм Мендсен-Болькен

Вільгельм Мендсен-Болькен
нім. Wilhelm Gerhard Oskar Julius Meendsen-Bohlken
Народився25 червня 1897(1897-06-25)
Браке, Free State of Oldenburgd, Веймарська республіка, Німецький Райх
Помер20 серпня 1985(1985-08-20) (88 років)
Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Роки активностіз 1915
Військове звання Віце-адмірал
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Медауйя
Орден Медауйя
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Командор ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Нарукавна стрічка «Африка»
Нарукавна стрічка «Африка»
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак флоту
Нагрудний знак флоту

Вільгельм Гергард Оскар Юліус Мендсен-Болькен (нім. Wilhelm Gerhard Oskar Julius Meendsen-Bohlken; 25 червня 1897, Ольденбург20 серпня 1985, Кельн) — німецький військово-морський діяч, віце-адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

4 січня 1915 року вступив на флот добровольцем. Учасник Першої світової війни, служив на важкому крейсері «Фрея» (4 лютого — 19 березня 1915), лінійних кораблях «Гессен» (20 березня 1915 — 21 грудня 1916) і «Сілезія» (22 грудня 1916 — 17 серпня 1917). 18 листопада 1917 року переведений в підводний флот, вахтовий офіцер на підводних човнах U-80 і U-117.

24 листопада 1918 року демобілізований. 27 березня 1919 року зарахований в резерв ВМС і 11 листопада офіційно прийнятий на службу. Служив на міноносцях і тральщиках, в частинах берегової оборони. З 27 вересня 1928 по 30 вересня 1929 року — прапор-лейтенант 2-ї флотилії міноносців. З 1 квітня 1931 року — референт групи ППО Морського керівництва. З 27 вересня 1933 по 2 жовтня 1935 року — командир 3-й півфлотилії міноносців. Закінчив Військову академію (1936). З 25 серпня 1936 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі командувача розвідувальними силами.

16 травня 1938 року очолив Відділ економіки озброєнь в Штабі військової економіки ОКМ. З 12 червня 1941 року — командир важкого крейсера «Адмірал Шеер», на якому до листопада 1942 року вів торгову війну на північних морських шляхах. З 29 листопада 1942 по 4 березня 1943 року очолював командування німецькими ВМС в Тунісі, а з 5 березня по 17 травня 1943 і з 13 серпня 1943 по 16 липня 1944 року командував німецькими ВМС в Італії (штаб — Рим). У підпорядкуванні Мендсена перебували німецькі ВМС в Середземномор'ї. Намагався вести активні дії проти англійського флоту. 31 липня 1944 року призначений останнім у Другій світовій війні командувачем німецьким флотом. Очолювані Мендсеном надводні сили флоту в останній період війни активних бойових дій не вели. 23 травня 1945 року заарештований владою союзників. 5 грудня 1946 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 533.

Посилання

[ред. | ред. код]