Вільгельм фон Гартель

Вільгельм фон Гартель
нім. Wilhelm von Hartel
Ім'я при народженнінім. Wilhelm August von Hartel
Народився28 травня 1839(1839-05-28)[1][2][3]
Дворці[d][2][3]
Помер14 січня 1907(1907-01-14)[4][1][…] (67 років)
Відень, Австро-Угорщина[4][2]
ПохованняГітцінзький цвинтарd
Країна Долитавщина
Діяльністьмовознавець, педагог, письменник, класичний філолог, професор, мистецтвознавець, політик, філолог, педагог
Alma materВіденський університет
ЗакладВіденський університет
ПосадаFederal minister (Austria)d, член Палати панів Імперської Ради[d] і Member of the Landtag of Lower Austriad
Науковий ступіньдокторський ступінь
ЧленствоАвстрійська академія наук
Геттінгенська академія наук
Австрійський археологічний інститутd
Прусська академія наук
CMNS: Вільгельм фон Гартель у Вікісховищі

Вільгельм Август фон Гартель (нім. Wilhelm August von Hartel; 28 травня 1839, Дворце — 14 січня 1907, Відень) — австрійський філолог і політик.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1859—1863 роках Гартель навчався у Віденському університеті, де в 1864 році захистив докторську дисертацію. З 1869 року був екстраординарним, з 1872 року — ординарним професором класичної філології Віденського університету. У 1890—1891 роках обіймав посаду ректора Віденського університету.

Починаючи з 1891 року, Вільгельм Гартель працював на посаді директора Віденської придворної бібліотеки. У тому ж 1891 році був удостоєний звання почесного громадянина рідного міста. У 1900—1905 роках Гартель займав посаду міністра освіти і просвітництва Цислейтанії. Займався питаннями жіночої освіти.

Як міністр, Гартель вважався ліберальним політиком, він підтримував Віденську сецесію і сучасне мистецтво. Проте піддавався критиці з боку віденського публіциста Карла Крауса як «реакційний філолог» і «могильник університетів». 1882 року Гартель став дворянином.

Помер у 1907 році, похований на Гітцінзькому кладовищі Відня.

Як філолог Гартель відзначився критичними науковими публікаціями класичних текстів. У 1901 році був прийнятий почесним членом Геттінгенської академії наук. З 1893 року був членом-кореспондентом Прусської академії наук.

У 1957 році Австрійська академія наук заснувала Премію Вільгельма Гартеля за наукові успіхи в області філософії та історії.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Homerische Studien (1871—1874; 2. Auflage 1873)
  • Demosthenische Studien (1877—1878)
  • Studien über attisches Staatsrecht und Urkundenwesen (1878)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  3. ↑ а б Olomouc City Library regional database
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119035030 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література

[ред. | ред. код]
  • Helge Dvorak: Biographisches Lexikon der Deutschen Burschenschaft. Band I: Politiker. Teilband 2: FH. Winter, Heidelberg 1999 року, ISBN 3-8253-0809-X, S. 243—244.

Посилання

[ред. | ред. код]