Вірджинюс Шикшніс

Вірджиніс Шикшніс
Virginijus Šikšnys
Народився26 січня 1956 (68 років)(19560126)
Шяуляй, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
КраїнаЛитва
Діяльністьбіохімік
Alma materВільнюський університет (1978)
МДУ (1983)
ГалузьБіохімія
ЗакладВільнюський університет
Науковий ступінькандидат хімічних наук (1983) і доктор габілітований (2005)
Аспіранти, докторантиMindaugas Zarembad
ЧленствоЄвропейська академія
Академія наук Литви
Норвезька академія наук
Нагороди
  • Lithuanian state Science award (2001)
  • St. Christopher award for the merits in science from the Vilnius City Council (2015)
  • Novozymes Prize (2017)
  • Kavli Prize in Nanoscience (2018)
Особ. сторінкаbti.vu.lt/en/

Вірджинюс Шикшніс (нар. 26 січня 1956 року) — литовський біохімік.

Біографія

[ред. | ред. код]

В. Шикшніс вивчав органічну хімію у Вільнюському університеті, здобувши ступінь магістра в 1978 році, потім переїхав на навчання до Московського державного університету імені Ломоносова, де вивчав кінетику ферментів і отримав ступінь кандидата наук в 1983 році[1] З 1982 по 1993 рік працював в Інституті прикладної ензимології у Вільнюсі. У 1993 році був запрошений в якості науковця до лабораторії професора Роберта Губера в Інституті Біохімії наукового товариства Макса-Планка, Мартінсрід, Німеччина. З 1995 року Шикшніс є головним науковцем та завідувачем відділу взаємодій білків-ДНК Інституту біотехнологій Вільнюського університету, з 2006-го він є професором Вільнюського університету та членом Литовської академії наук, з 2007 — головою ради Інституту біотехнологій.[2][3]

Дослідження

[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів В. Шикшніса включає структурно-функціональні взаємозв'язки ферментів, що беруть участь в метаболізмі нуклеїнових кислот. Шикшніс та члени його лабораторії проводять біохімічні, біофізичні та структурні дослідження білків, що беруть участь у противірусному захисті бактерій , включаючи ендонуклеази рестрикції та системи CRISPR-Cas. Він є співавтором понад 90 наукових публікацій та подав 5 заявок на патенти. Більше двох десятиліть лабораторія Шикшніса була зосереджена на ендонуклеазах рестрикції. Спільно з колегами з Великої Британії, Польщі, Німеччини та інших країн Шикшніс провів біохімічні дослідження понад 20 ендонуклеаз рестрикцій та розв'язав приблизно одну третину (~ 15 з ~ 50) наявних в даний час третинних структур ендонуклеази рестрикції, деякі з них у співпраця з лауреатом Нобелівської премії професором Робертом Губером.

Публікація CRISPR-Cas

[ред. | ред. код]

З 2007 року Шикшніс зосередився на механістичних дослідженнях CRISPR-Cas, нещодавно відкритих бактеріальних противірусних систем, і одним із перших продемонстрував програмоване розщеплення ДНК білком Cas9.[4][5][6][7] За словами В.Шікшніса, редакція академічного журналу його статтю навіть не розглядала як серйозну і не надсилала рецензентам[8]. Мартін Шлак повідомив, що 18 квітня 2012 року Шикшніс подав свою статтю, що описує розщеплення ДНК Cas9, до Cell Reports. Після її відхилення без рецензування, він надіслав його PNAS через місяць, і це зайняло кілька місяців для огляду та публікації. Тим часом Дженніфер Дудна та Еммануель Шарпентьє опублікували свої висновки в Science, де їх результати були розглянуті та прийняті протягом двох тижнів.[9]

Технологія редагування геному на основі Cas9 отримала ліцензію на DuPont.[10][11]

Почесні відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. His thesis is: Шикшнис, Виргиниюс. Термостабильность ферментов, ковалентно иммобилизованных в полимерных гелях: Спец. № 02.00.15—хим. кинетика и катализ.— М.:[МГУ], 1983—23 с.,граф.
  2. Šikšnys Virginijus. Lietuva, T. IV (Biografijos R-Ž, Papildymai A-Ž) [Lithuania, vol. IV (Biographies R-Z)] (лит.). Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. 2015. с. 483. ISBN 978-5-420-01758-6.
  3. Šikšnys Virginijus. "Asmenybės. 1990–2015 m. "Lietuvos pasiekimai": apžvalgų ir biografijų rinkinys, T. II [Personalitties. 1990–2015."Lithuania achievements": reviews and biographies set, vol. II] (лит.). Vilnius: Leidybos idėjų centras. 2015. с. 1036. ISBN 9786099557847.
  4. Sarah Zhang (4 жовтня 2015). The Battle Over Genome Editing Gets Science All Wrong. wired.com. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 19 січня 2015.
  5. Lander ES: The Heroes of CRISPR. Cell 2015, 164:18–28. doi:10.1016/j.cell.2015.12.041
  6. Gasiunas G, Barrangou R, Horvath P, Siksnys V: Cas9-crRNA ribonucleoprotein complex mediates specific DNA cleavage for adaptive immunity in bacteria. Proc Natl Acad Sci U S A 2012, 109:E2579–2586. doi: 10.1073/pnas.1208507109
  7. Science Rewards Eureka Moments, Except When It Doesn't. NPR.org (англ.). Процитовано 2 травня 2020.
  8. Imam genų žirkles, iškerpam klaidą, ligos nelieka. (лит.). LaisvėsTV. {{cite episode}}: Пропущений або порожній |series= (довідка)
  9. Martin Schlak (18 жовтня 2019). Der wahre Mister Crispr (нім.). Spiegel online. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
  10. DuPont Pioneer Gains Exclusive License for Genome-Editing Technology from Vilnius University. 23 червня 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
  11. Grushkin D: DuPont in CRISPR-Cas patent land grab. Nat Biotechnol 2016, 34:13–13. doi: 10.1038/nbt0116-13.
  12. Lietuvos mokslininkas pripažintas pasauliniu mastu: su kolegomis pasidalins 1 mln. dolerių. DELFI. Процитовано 13 жовтня 2019.
  13. CohenJun. 4, Jon; 2018; Pm, 12:45 (4 червня 2018). With prestigious prize, an overshadowed CRISPR researcher wins the spotlight. Science | AAAS (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 2 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]