ГЕС Детройт | |
---|---|
44°43′15″ пн. ш. 122°14′59″ зх. д. / 44.720955° пн. ш. 122.249799° зх. д. | |
Країна | США |
Адмінодиниця | Меріон[1] Лінн[1] |
Стан | діюча |
Річка | Норт-Сантіам |
Каскад | каскад на Норт-Сантіам |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1953 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 100 МВт |
Тип ГЕС | пригреблева |
Розрахований напір | від 69 до 99 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 2 Baldwin-Lima-Hamilton |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Westinghouse |
Потужність гідроагрегатів | 2х50 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна гравітаційна |
Висота греблі | 141 м |
Довжина греблі | 465 м |
Власник | US Army Corp Of Engineers |
Мапа | |
ГЕС Детройт у Вікісховищі |
ГЕС Детройт — гідроелектростанція у штаті Орегон (Сполучені Штати Америки). Знаходячись перед ГЕС Біг-Кліфф (18 МВт), становить верхній ступінь каскаду на річці Норт-Сантіам, правій твірній Сантіам, котра в свою чергу є правою притокою річки Вілламетт (впадає ліворуч до Колумбії, яка має гирло на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).
У межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 141 метр та довжиною 465 метрів, яка потребувала 1,15 млн м3 матеріалу. Вона утримує витягнуте по долині Норт-Сантіам на 14,4 км водосховище з площею поверхні 14,3 км2 та об’ємом 561 млн м3.
Пригреблевий машинний зал обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 40 МВт, які використовують напір від 69 до 99 метра (номінальний напір 87 метрів).[2][3][4][5]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |