Ганс-Геннінг фон Бойст
| Ганс-Геннінг фон Бойст | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hans-Henning Freiherr von Beust | |||||||||||||||
| Народився | 17 квітня 1913 Карлсруе, Німецька імперія | ||||||||||||||
| Помер | 27 березня 1991 (77 років) Мюнхен, Німеччина | ||||||||||||||
| Країна |  США | ||||||||||||||
| Діяльність | солдат | ||||||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||||||
| Військове звання | оберст | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
Барон Ганс-Геннінг фон Бойст (нім. Hans-Henning Freiherr von Beust; 17 квітня 1913, Карлсруе — 27 березня 1991, Мюнхен) — німецький льотчик-ас бомбардувальної авіації, оберст Генштабу люфтваффе вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
1 квітня 1931 року вступив в 17-й піхотний полк. Пройшов секретну льотну підготовку в комерційній льотній школі та в училищі бомбардувальної авіації в Тутові. У вересні 1936 року призначений командиром 2-ї ескадрильї 88-ї бомбардувальної ескадри, що входила до складу легіону «Кондор». Під час Громадянської війни в Іспанії здійснив понад 100 бойових вильотів.
З 1938 року — командир ескадрильї 157-ї (з 1 травня 1939 року — 27-ї) бомбардувальної ескадри «Більке». Більшість польотів здійснив на Не 111. Під час Польської кампанії здійснив 11 бойових вильотів, під час Французької — 29, під час битви за Британію — 70. Наприкінці жовтня 1940 року призначений командиром 3-ї групи своєї ескадри. У середині червня 1941 року ескадра була переведена в Румунію. Учасник Німецько-радянської війни. 11-18 серпня 1941 року під час нальотів на Одесу пілоти ескадри потопили 8 транспортів (загальною водотоннажністю близько 33 000 тонн) і пошкодили 24 кораблі. У вересні 1941 року брав участь в бомбардуваннях радянських укріплень на Перекопському перешийку, а потім — на узбережжі Азовського моря. В січні 1942 року призначений командиром своєї ескадри. Учасник боїв під Сталінградом, біля Міллерово та на Кавказі. 4 червня 1943 року літаки Бойста здійснили наліт на Горький і вивели з ладу головний складальний конвеєр, цех шасі, ресорний цех і кузню ГАЗу, після чого здійснили ще кілька бомбардувань міста. Всього протягом 5-22 червня 1943 року на території заводу було зруйновано 50 споруд, понад 9000 метрів конвеєрів та транспортерів, знищено 5900 одиниць технологічного обладнання, 28 мостових кранів та 8 цехових електропідстанцій (на колишню потужність завод вийшов лише 28 жовтня 1943). У грудні 1943 року відправлений на лікування в шпиталь, а після одужання переведений в Генштаб люфтваффе. В травні 1945 року взятий в полон американськими військами. Наприкінці 1947 року звільнений.
У 1957 вступив у ВПС ФРН, служив в штабі НАТО в Парижі, був військовим та військово-повітряним аташе в Анкарі, офіцером зв'язку при штабі ВПС США в Європі. 30 вересня 1971 року вийшов у відставку.
- Кандидат в офіцери (1 квітня 1931)
- Лейтенант (1 березня 1935)
- Оберлейтенант (1 квітня 1936)
- Гауптман (1 грудня 1938)
- Майор (1 березня 1942)
- Оберстлейтенант (1 червня 1943)
- Оберст Генштабу (1 травня 1945)
- Нагрудний знак пілота
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Медаль «За Іспанську кампанію» з мечами (Іспанія)
- Іспанський хрест в золоті з мечами (6 червня 1939)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест
- 2-го класу (16 вересня 1939)
- 1-го класу (1 липня 1940)
- Почесний Кубок Люфтваффе (24 жовтня 1940)
- Авіаційна планка бомбардувальника з підвіскою «500»
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (28 вересня 1941) — за 170 бойових вильотів.
- дубове листя (№ 336; 25 листопада 1943) — за 410 бойових вильотів.
- Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Королівство Румунія)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (22 серпня 1942)
- Кримський щит
- Німецький хрест в золоті (10 травня 1943)
- Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.
- URBANKE, AXEL & KAISER, JOCHEN, Die Ritterkreuzträger der Kampfflieger, Luftfahrtverlag-Start, 2011.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001