Ганс-Георг фон Зайдель

Ганс-Георг фон Зайдель
нім. Hans-Georg von Seidel
Народився11 листопада 1891(1891-11-11)
Diedersdorfd, Фірлінден, Меркіш-Одерланд, Бранденбург, Німеччина
Помер10 листопада 1955(1955-11-10) (63 роки)
Бад-Ґодесберґd, Бонн, ФРН
ПохованняZentralfriedhof Bad Godesbergd
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал авіації
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Командор ордена Корони Італії
Командор ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Орден Хреста Свободи 1-го класу з дубовим листям
Орден Хреста Свободи 1-го класу з дубовим листям
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Ганс-Георг фон Зайдель (нім. Hans-Georg von Seidel; 11 листопада 1891, Фірлінден10 листопада 1955, Бонн) — німецький військово-повітряний діяч, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

[ред. | ред. код]

18 березня 1910 року вступив в 1-й лейб-гусарський полк. Учасник Першої світової війни, служив у 8-му гусарському полку (1913-17), в штабі 77-ї резервної дивізії (серпень- жовтень 1917), 2-ї піхотної дивізії (листопад 1917 — червень 1918), територіального корпусу (липень-грудень 1918). 26 квітня 1920 року звільнений у відставку.

1 травня 1934 року вступив в люфтваффе і призначений радником Командного управління Імперського міністерства авіації. Пройшов підготовку льотчика-спостерігача в льотній школі в Брауншвейгу і льотчика бомбардувальної авіації в школі в Ютербозі (1935). З 1 грудня 1935 року — начальник відділу Генштабу люфтваффе, з 1 березня 1937 року — командир 12-ї розвідувальної групи і комендант авіабази Штаргард. 16 квітня 1938 року призначений генерал-квартирмейстером люфтваффе. Відповідав в Генштабі за мобілізацію, планування, озброєння. Був найближчим співробітником начальника Генштабу Ганса Єшоннека, безпосередньо впливав на прийняття найважливіших рішень щодо використання авіації. 1 липня 1944 року переведений в наявну армію і призначений командувачем щойно сформованим 10-м повітряним флотом (зі штабом в Берліні). Флот був вкрай слабким, і в нього увійшли переважно запасні і навчальні частини ВПС. 27 лютого 1945 року зарахований в резерв ОКЛ. 6 травня 1945 року взятий в полон союзниками. 17 травня 1948 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Знак при в'їзді в казарми генерала фон Зайделя (2014).

В 1956 році на честь генерала фон Зайделя були названі казарми бундесверу в Трірі (General-von-Seidel-Kaserne). В кінці 2012 року підрозділи бундесверу були виведені з казарм, а в лютому 2014 року вони були перетворені на табір для біженців.

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

Посилання

[ред. | ред. код]