Ганс-Гюнтер Ланге
| Ганс-Гюнтер Ланге | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hans-Günther Lange | ||||||||
 | ||||||||
| Народився | 28 вересня 1916[2] Ганновер, Королівство Пруссія, Німецький Райх[2] | |||||||
| Помер | 3 квітня 2014[1] (97 років) Кіль, Німеччина[1] | |||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||
| Діяльність | підводник, військовослужбовець, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини | |||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (25 листопада 1938)[3] | |||||||
| Знання мов | німецька | |||||||
| Учасник | Друга світова війна[3][2] | |||||||
| Військове звання | Фрегаттен-капітан | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
Ганс-Гюнтер Ланге (нім. Hans-Günther Lange; 28 вересня 1916, Ганновер — 3 квітня 2014, Кіль) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне, фрегаттен-капітан бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
3 квітня 1937 року вступив на флот. Служив на міноносці «Ягуар». 1 вересня 1941 року переведений в підводний флот і був призначений 1-м вахтовим офіцером підводного човна U-431. В грудні 1941 року вийшов у свій перший похід. В липні 1942 року переведений в 24-у флотилію підводних човнів. З 26 вересня 1942 року — командир підводного човна U-711, на якому здійснив 12 походів (провівши в морі в цілому 304 дні). Основною зоною дій U-711 були води Арктики, де Ланге діяв проти союзницьких конвоїв. Восени 1943 року діяв в складі групи підводних човнів «Вікінг», в березні-квітні 1944 року — групи «Бліц», в квітні-травні 1944 року — групи «Кіль». Тричі обстрілював з палубної гармати невеликі радянські радіостанції, розташовані на острівцях Баренцевого моря (Правди, Благополуччя, Стерлігова). 23 серпня 1944 року торпедував радянський лінкор «Архангельськ» і радянський есмінець «Зоркий». 21 вересня 1944 року в складі групи «Гриф» взяв участь в нападі на радянський конвой VD-1 (4 транспорти, 5 тральщиків, 2 есмінці). У березні-квітня 1945 брав участь в нападі на конвої JW-65 і JW-66. 4 травня 1945 року біля західного берегу Норвегії (68°43′ пн. ш. 16°34′ сх. д.) бомбами бомбардувальника «Евенджер» з ескортного авіаносця ВМС Великої Британії «Трампітер». 40 членів екіпажу загинули, 12 (включаючи Ланге) були врятовані і взяті в полон.
Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 935 тонн і пошкодив 1 корабель (20 тонн).
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 13 квітня 1944 | Solvoll | Рибальський катер | 10 | Баласт (каміння) | 8 | 0 | Норвегія | |
| 17 лютого 1945 | HMS Bluebell (K80) | Корвет типу «Флавер» | 925 | 91 | 1 | Британська імперія | RA-64 | |
| 22 березня 1945 | ВПС-5 (пошкоджений) | Патрульний катер | 20 | ? | ? | СРСР |
У серпні 1945 року звільнений. 1 жовтня 1957 року вступив в бундесмаріне; брав участь в розробці нових видів підводних човнів, командував 1-ю підводного ескадрою. З січня 1964 року — командувач підводним флотом, потім займав високі штабні посади. 30 вересня 1972 року вийшов у відставку.
- Кандидат в офіцери (3 квітня 1937)
- Морський кадет (21 вересня 1937)
- Фенріх-цур-зее (1 травня 1938)
- Оберфенріх-цур-зее (1 липня 1939)
- Лейтенант-цур-зее (1 серпня 1939)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 вересня 1941)
- Капітан-лейтенант (1 серпня 1944)
- Залізний хрест
- 2-го класу (7 червня 1940)
- 1-го класу (12 грудня 1940)
- Нагрудний знак есмінця (24 грудня 1940)
- Нагрудний знак підводника з діамантами
- знак (червень 1942)
- діаманти (29 квітня 1945)
- Німецький хрест в золоті (11 травня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (26 квітня 1944) — за досягнення командира підводного човна пізньої війни в найскладніших умовах, серед яких: потоплення американського вантажного корабля «Вільям С. Тавер» (7176 тонн), а також 2 есмінців протягом 7 походів (жодне потоплення не підтверджене післявоєнними дослідженнями); невдала атака радянського лінкора «Архангельськ». Бомбардування радянських радіостанцій Правди (18 вересня 1943) і Благополуччя (24 вересня 1943) з палубної гармати; неодноразове відволікання супроводження конвою, дозволяючи іншим підводним човнам атакувати.
- дубове листя (№853; 29 квітня 1945) — за досягнення командира підводного човна пізньої війни в найскладніших умовах, серед яких: бомбардування радянської радіостанції Стерлігова (21 вересня 1944); заява про затоплення двох вантажних кораблів (10 200 тонн); затоплення британського корвета «Bluebell».
- Відзначений у Вермахтберіхт (4 травня 1944)
- Фронтова планка підводника
- в бронзі (1944)
- в сріблі (1945)
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
- Kurowski F., Knight’s Cross Holders of the U-Boat Service, Schiffer Publishing, 1995
- Ланге на сайті uboat.net [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Hans-G%C3%BCnther_Lange
- ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 139. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ а б http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Hans-Günther_Lange