Гвідо Уголотті

Ф
Гвідо Уголотті
Гвідо Уголотті
Гвідо Уголотті
Уголотті в «Ромі» в кінці 1970-х років
Особисті дані
Народження 28 серпня 1958(1958-08-28) (66 років)
  Масса, Італія
Зріст 186 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1968-1973
1973-1977
Італія «Мільярінезе»
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977–1980 Італія «Рома» 42 (11)
1980–1981   Італія «Авелліно» 13 (3)
1981–1982 Італія «Рома» 4 (0)
1982–1983   Італія «Піза» 13 (3)
1983–1985 Італія «Кампобассо» 50 (7)
1985–1988 Італія «Ареццо» 90 (21)
1988–1989 Італія «Латина» 16 (1)
1989 Італія «Форлі» 6 (2)
1989–1990 Італія «Бриндізі» 7 (1)
1990–1991 Італія «Потенца» 14 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1978–1980 Італія Італія U-21 6 (0)
1979–1980 Італія Італія (ол.) 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1991–2003 Італія «Рома» (мол.)
2003–2004 Італія «Джела»
2004–2006 Італія «Ачиреале»
2006–2008 Італія «Самбенедеттезе»
2008–2009 Італія «Ареццо»
2009–2010 Італія «Фоджа»
2010–2011 Італія «Сіракуза»
2011 Італія «Гроссето»
2012 Італія «Гроссето»
2012–2013 Італія «Беневенто»
2013–2014 Італія «Казертана»
2014–2015 Італія «Савойя»
2015–2016 Італія «Мельфі»
2017 Італія «Терамо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гвідо Уголотті (італ. Guido Ugolotti, нар. 28 серпня 1958, Масса) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Рома», а також олімпійську збірну Італії. Володар Кубка Італії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 28 серпня 1958 року в місті Масса. Розпочав займатись футболом в клубі «Мільярінезе», з якого 1973 року потрапив в прімаверу «Роми».

Дебютував в першій команді в сезоні 1977-78, в якому який відразу ж забив 3 голи в перших трьох матчах проти «Торіно», «Перуджі» і «Фоджі»[1], але закріпитись в першій команді не зумів, зігравши 10 повних матчів і забивши 4 голи за перший сезон. В наступному сезоні він взяв участь у 22 матчах ліги, забивши 6 голів (другий результат у клубі після Роберто Пруццо[2]), а в сезоні 1979-80 Уголотті виграв Кубок Італії, свій перший і єдиний трофей з клубом, а в чемпіонаті зіграв 10 матчів і 1 забив гол.

1980 року Уголотті на правах оренди перейшов в «Авелліно» з Серії А, після чого повернувся в столичний клуб, але за сезон зіграв лише 4 матчі, тому 1982 року знову був відданий в оренду в «Пізу».

У 1983 році Уголотті погоджується понизитись у класі, перейшовши в «Кампобассо» з Серії B, де провів три сезони, після чого ще два роки грав в цьому ж дивізіоні за «Ареццо», у складі якого в сезоні 1985-86 забив 11 голів, встановивши власний рекорд. Після вильоту команди в сезоні 1987-88 продовжував свою кар'єру в Серіях С1 і С2 за клуби «Латина», «Форлі» та «Бриндізі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Потенца», за команду якого виступав протягом 1990—1991 років.

Всього протягом своєї кар'єри провів 72 матчів і забив 17 голів в Серії А і 140 матчів і 28 голів в Серії В.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 1978—1980 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, у складі якої став учасником молодіжного чемпіонату Європи 1980 року. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

З 1979 по 1980 рік захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 3 матчі.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1991 року тренером молодіжної команди клубу «Рома», де працював аж до 2003 року.

У сезоні 2003-04 очолив першу команду з «Джела» з Серії С2, де провів один рік, після чого протягом двох сезонів очолював «Ачиреале» в Серії С1. З 2006 року також очолював у третьому дивізіоні клуби «Самбенедеттезе», «Ареццо», «Фоджа» та «Сіракуза».

У червні 2011 року він прийняв свою першу команду з Серії В «Гроссето»[3], але був звільнений з тренерського поста 30 жовтня того ж року[4][5]. 1 лютого 2012 року, після звільнення Фабіо Вівіані, він був відновлений на посаді головного тренера[6], але 14 травня 2012 року він був знову звільнений з команди[7].

15 жовтня 2012 року він був призначений новим тренером «Беневенто»[8], а вже 18 січня 2013 року він був звільнений з посади.

16 вересня 2013 року був призначений на заміну Есіо Кепуано як новий тренер клубу Лега Про Секонда Дівізіоне «Казертана»[9] і допоміг команді вийти до новоствореної Лега Про за підсумками першого ж сезону сезон.

28 жовтня 2014 року став головним тренером новачка Лега Про «Савойя», але 7 січня 2015 року розірвав контракт за обопільною згодою[10].

24 листопада 2015 року Уголотті стає новим тренером «Мельфі» з Лега Про[11], де працював до червня 2016 року.

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Терамо», головним тренером команди якого Гвідо Уголотті був з лютого по червень 2017 року.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Рома»: 1979–80

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Serie A 1978-1979 [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] Rsssf.com
  2. Serie A 1977-1978 [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] Rsssf.com
  3. Guido Ugolotti nuovo allenatore dell'U.S. Grosseto (Italian) . U.S. Grosseto F.C. 28 червня 2011. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 червня 2011.
  4. UFFICIALE: Grosseto, esonerato Guido Ugolotti. www.tuttomercatoweb.com. 30 жовтня 2011.
  5. UFFICIALE: Grosseto, è Giannini il nuovo tecnico. www.tuttomercatoweb.com. 30 жовтня 2011.
  6. UFFICIALE: Grosseto, esonerato Viviani. Richiamato Ugolotti. www.tuttomercatoweb.com. 1 лютого 2012.
  7. usgrosseto.com, ред. (14 maggio 2012). UGOLOTTI NUOVAMENTE ESONERATO, TOCCA A STATUTO.
  8. UFFICIALE: Benevento revolution, arriva Ugolotti. Simonelli fa dietrofront. www.tuttolegapro.com. 15 ottobre 2012.[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Casertana.Capuano esonerato, panchina affidata a Ugolotti. www.sportcampania.it. 16 settembre 2013.
  10. Luca Esposito (7 gennaio 2015). tuttomercatoweb.com (ред.). Savoia, via Ugolotti. Arriva Papagni. Процитовано 8 gennaio 2015.
  11. UFFICIALE: Melfi, ecco Ugolotti [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] tuttomercatoweb.com

Посилання

[ред. | ред. код]