Гельмут Ферстер | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Helmuth Förster | ||||||||||||||
Народився | 19 квітня 1889 Стшельце-Опольське, Опольське воєводство, Республіка Польща | |||||||||||||
Помер | 7 квітня 1965 (75 років) Ленггріс, Бад-Тельц[d], Верхня Баварія, Баварія, ФРН | |||||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||||
Військове звання | Генерал авіації | |||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
Гельмут Ферстер (нім. Helmuth Förster; 19 квітня 1889, Гросс-Штреліц — 7 квітня 1965, Ленггріс) — німецький офіцер, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
23 вересня 1907 року поступив у 1-й залізничний полк. З жовтня 1910 року служив у випробувальному авіаційному командуванні в Деберіці, з 1 жовтня 1913 року — ад'ютант інспектора авіації. Учасник Першої світової війни, льотчик. В 1915-16 році служив у штабі командувача авіацією, потім в Генштабі.
31 березня 1919 року звільнений у відставку. 1 квітня 1934 року прийнятий на службу в люфтваффе, начальник штабу вищого командира люфтваффе в Східній Пруссії (з 1 квітня 1935 року — штаб 1-го авіаційного округу) зі штаб-квартирою в місті Кенігсберг. З 1 серпня 1935 року — командир з'єднання 253-ї бомбардувальної ескадри «Генерал Вефер», з 1937 року — начальник інструкторських частин.
1 лютого 1938 року поставлений на чолі навчальної дивізії люфтваффе. З 1 жовтня 1939 року — генерал для особливих доручень при генерал-інспекторі люфтваффе Ергарді Мільху. З 16 квітня по 9 травня 1940 року — начальник штабу 5-го повітряного флоту (яким також командував Мільх). 22 червня 1940 року очолив групу ВВС у складі франко-німецької комісії з перемир'я. З 19 квітня по 31 травня 1941 року — військовий командувач в Сербії. 3 червня 1941 року призначений командиром 1-го авіаційного корпусу, що воював на німецько-радянському фронті. З 24 серпня 1942 року — начальник повітряної оборони рейху, з 1 серпня 1944 року — шеф транспортної авіації. 9 травня 1945 року заарештований військовою владою союзників. 30 червня 1947 року звільнений.