Генріх фон Айнзідель
| Генріх фон Айнзідель | ||||
|---|---|---|---|---|
нім. Heinrich von Einsiedel  | ||||
 Айнзідель — другий ліворуч (1943). | ||||
| Народився | 26 липня 1921[1][2][…] Потсдам, Вільна держава Пруссія | |||
| Помер | 18 липня 2007[1][2][…] (85 років) Мюнхен, Німеччина | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Діяльність | політик, журналіст, боєць опору, солдат | |||
| Знання мов | німецька | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Членство | Національний комітет за вільну Німеччину | |||
| Посада | член бундестагу Німеччини[3] | |||
| Військове звання | Лейтенант | |||
| Партія | Соціалістична єдина партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Ліва партія. ПДС | |||
| У шлюбі з | Barbara Rüttingd | |||
| Нагороди |
| |||
| IMDb | ID 0902222 | |||
Граф Генріх фон Айнзідель (нім. Heinrich Graf von Einsiedel; 26 червня 1921, Потсдам — 18 червня 2007, Мюнхен) — німецький льотчик-винищувач, політик і письменник, лейтенант люфтваффе.
Молодший з трьох дітей графа Герберта фон Айнзіделя (1885—1945) і графині Ірени фон Бісмарк-Шенхаузен (1888—1982). Правнук Отто фон Бісмарка. Шлюб батьків розпався в 1931 році.
У Другу світову війну Айнзідель служив льотчиком-винищувачем Jagdgeschwader 2, був збитий 30 серпня 1942 року на Східному фронті і потрапив у радянський полон. Потім навчався в антифашистській школі, працював в антифашистській групі, став одним із засновників, заступником голови та фронтовим уповноваженим з пропаганди Національного комітету «Вільна Німеччина».
Всього за час бойових дій збив 33 радянські літаки, включаючи 4 бомбардувальника Пе-2.
Після звільнення з полону, в червні 1947, вступив в СЄПН і працював журналістом у виданні Tägliche Rundschau в Радянській зоні окупації Німеччини. Наприкінці 1948 року виїхав на Захід. Згодом працював перекладачем, сценаристом і письменником. У 1957-1992 роках перебував у Соціал-демократичної партії Німеччини, звідки перейшов до Партії демократичного соціалізму. У 1994 році був обраний депутатом бундестагу із земельного списку ПДС в Саксонії.
У 1955-1964 роках був одружений з актрисою і згодом політиком Барбарою Рюттінг. У другій шлюб вступив в 1972 році з Хельгою Лехтапе, уродженої Грютер, у подружжя народилося двоє синів.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Німецький хрест в золоті (25 серпня 1942)
- Stalingrad und die Verantwortung des Soldaten, Herbig, 4., überarbeitete Neuauflage 1993, ISBN 3-7766-1778-0.
- Tagebuch der Versuchung. 1942—1950, 1950; als Ullstein TB (1985): ISBN 3-548-33046-0.
- Der Überfall, Hoffmann und Campe 1984, ISBN 3-455-08677-2.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Біографія на сайті бундестагу(нім.)
- Промова Генріха фон Айнзіделя від імені Національного комітету «Вільна Німеччина» [Архівовано 20 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- spiegel.de [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Немцы, которые перешли на сторону Красной армии: кто они [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118799878 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в г Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages