Генріх фон Бамбергер | |
---|---|
нім. Heinrich von Bamberger | |
Народився | 27 грудня 1822[1][2][3] Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[1][4] |
Помер | 9 листопада 1888[1][2] (65 років) Відень, Австро-Угорщина[1] |
Країна | Австрія |
Діяльність | патологоанатом, професор, лікар |
Alma mater | Карлів університет Віденський університет |
Галузь | патологія |
Заклад | Віденський університет JMU |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Вчителі | Йозеф Шкода і Карл фон Рокітанські |
Членство | Шведська королівська академія наук Бельгійська королівська академія медицини |
Генріх фон Бамбергер у Вікісховищі |
Генріх фон Бамбергер (нім. Heinrich von Bamberger; 27 грудня 1822, Звонарка поблизу Праги, Австрійська імперія — 9 листопада 1888, Відень, Австро-Угорщина) — чесько-австрійський лікар, патолог, професор, доктор медицини.
Освіту здобув в Карловому університеті в Празі та у Віденському університеті. Був учнем Йозефа Шкоди і Карла Рокітанскі. Після закінчення навчання поступив на службу до Празького громадського госпіталю, з 1850 по 1854 був асистентом при клініці Оппольцера у Відні, а в 1854 році переїхав до Вюрцбурга, отримав посаду професора Вюрцбурзького університету, працював в медичній клініці, був головним лікарем госпіталю.
Після смерті Оппольцера, у 1872 році Генріх фон Бамбергер був призначений директором медичної клініки у Відні. У тому ж році став професором Віденського університету.
Бамбергер — фахівець в області дихальної та серцево-судинної патології, провів дослідження захворювань перикарда, серцевих м'язів та ін. Одним із перших описав гематогенну альбумінурію, уремічний перикардит і періодичний полісерозит.
Завдяки його дослідженням, його іменем названо:
У 1857 Генріх фон Бамбергер опублікував «Lehrbuch der Krankheiten des Herzens», один із перших підручників про патології серця. З наукових праць фон Бамбергера найбільшої уваги заслуговують наступні:
Крім того, Генріх фон Бамбергер періодично публікував свої доробки у головних медичних німецьких журналах.